Амратська культура — Вікіпедія
Амратська культура | |
---|---|
Розташування | Єгипет |
Доба | Неоліт |
Час існування | бл. 4000 року до н. е. — бл. 3500 року до н. е.[1] |
Типова пам’ятка | Ель-Амра |
Попередня культура | Тасійська культура, Бадарійська культура, Мерімде |
Наступна культура | Герзейська культура |
Амратська культура у Вікісховищі |
Частина серії статей на тему: |
Історія Стародавнього Єгипту[2] |
---|
Категорія • Портал |
Амратська культура (від назви містечка Ель-Амра, де були розкопки), (також Накада I) — комплекс археологічних пам'яток сільськогосподарської культури енеоліту додинастичного періоду Стародавнього Верхнього Єгипту. Дослідники датують поховання цієї культури кінцем п'ятого, початком IV тисячоліття до н. е (4000 — 3500 роки до н. е.)[1]. Прийшла на зміну Бадарійській культурі.
Основні засоби праці і зброя виготовлялись, як правило, з каменю, дерева і кісток, мідні предмети рідко зустрічаються в похованнях. Основою господарства було землеробство (мотика, без плугу) і скотарство. Широко використовувалось полювання. В могильниках і поселеннях амратської культури знайдені кістки, глиняні фігурки великої і малої рогатої худоби, риболовні гачки, гарпуни і кременеві наконечники стріл. Високого рівня досягло гончарство. Керамічний посуд амратської культури відрізняється червоною блискучою поверхнею, часто на ній білою фарбою наносився орнамент. Ця культура була поширена по всьому Верхньому і Середньому Єгипті і доходила до Нубії. Попередницею амратської культури дослідники вважають Бадарійську культуру. На зміну амратській культурі у Верхньому Єгипті прийшла Герзейська культура. Суспільний лад амратської культури можна охарактеризувати як перехідний етап від пізньої стадії первіснообщинного ладу до рабовласницького.
- Керамічний посуд
- Базальтові сосуди, Лувр
- Теракотові вази
- Теракотова ваза з чорною вершиною, бл. 3800-3500 до н. е.
- Посуд
- Скульптура
- Чоловік з бородою
- Гребінь, Лувр
- Палетка для косметики у формі гіпопотама
- Глиняна модель чотирьох худобин, бл. 3500 до н. е.
- Гіпопотам, Лувр
- Жіноча фігурка
- ↑ а б Shaw, Ian, ред. (2000). The Oxford History of Ancient Egypt. Oxford University Press. с. 479. ISBN 0-19-815034-2.
- ↑ Усі роки подані до нашої ери.
- Чайлд Г., Древнейший Восток в свете новых раскопок, пер. с англ., М., 1956;
- Petrie W.M.F., Prehistoric Egypt, L., 1920, Manuel d'archéologie égyptienne, t. 1, (P.), 1953
- Советская историческая энциклопедия