Народицька стоянка — Вікіпедія

Народицька стоянка — багатошарова археологічна пам'ятка середньокам'яної та бронзової доби біля Народичів у Житомирському Поліссі. Розташована в урочищі Піщане над річкою Уж. За середньокам'яною Народицькою стоянкою виділена народицька група.

Розкопана І. Ф. Левицьким у 1927 році.^[1]

Висота місцезнаходження над заплавою 2-2,5 м. На дюні закладено шість розкопок загальною площею 842 м².

Виділено три шари:

• А — бронзової доби,
• В — пізньої середньокам'яної доби,
• С — ранньої середньокам'яної доби,

У середньокам'яних шарах виявлено 20 плям від вогнищ, де зібрано понад 600 крем'яних знарядь, а також безліч платівок, сколів й нуклеусів. На відміну від сусідніх нобельських пам'яток, тут переважають конічні ортогональні нуклеуси. Скребки кінцеві, частіше на платівкових сколах. Різці серединні й бічні. В цілому комплекс цієї стоянки носить виражено мікро-макролітичний характер при наявності чисельних вістрів на платівках.

Виділяється особливий «народицький» тип наконечників на платівках й платівкових сколів, яки мають унікальні крайові круті (рідше сплощені) ретуші по всьому (або майже по всьому) периметру виробу.

Такою на стоянці гарно представлені пост-свідерські верболисті й черенкові наконечники. Також виявлені вістря костенківського типу з бічною виїмкою.

Серед мікролітів помітне місце займають тупоспинні й високі трапеції, високі асиметричні трикутники. Поряд з мікролітами також виявлені макроліти: окопоподібні сокири та сокири-різаки.

• Археология Украинской СССР в 3-х тт.; том 1; 1985, Киев
• Археология СССР в 20-ти тт., том 2, Москва