Нассер Аль-Хелаїфі — Вікіпедія

Нассер Аль-Хелаїфі
араб. ناصر بن غانم الخليفي
Народився12 листопада 1973(1973-11-12)[1] (51 рік)
Доха, Катар
Країна Катар
Місце проживанняПариж
Діяльністьтенісист, бізнесмен
Посадапрезидент і виконавчий директорd, голова правління[d], board of directors memberd, minister of stated, президент[d], президент[d] і голова правління[d]
IMDbID 7969120

Нассер Ганім аль-Хелаїфі (араб. ناصر بن غانم الخليفي; нар. 12 листопада 1973, Катар) — катарський бізнесмен і тенісист. Є головою і генеральним директором компанії beIN Media Group і Qatar Investment Authority, президентом Федерації тенісу Катару (QTF) і віце-президентом Азійської федерації тенісу (ATF) по Західній Азії.

Аль-Хелаїфі — президент і генеральний директор футбольного клубу «Парі Сен-Жермен», який повністю належить компанії Qatar Sports Investments. Він також член оргкомітету клубного чемпіонату світу з футболу.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Аль-Хелаіфі займає друге місце серед найбільш успішних катарських тенісистів в Кубку Девіса після Султана Халфана, маючи на рахунку 43 поєдинки (з них 12 перемог) в одиночному і 30 зустрічей (12 перемог) в парному розряді. Аль-Хелаїфі, чия тенісна кар'єра тривала з 1992 по 2002 рік, став першим катарським тенісистом, який брав участь у турнірах ATP[2] (у 1996 році на Відкритому чемпіонаті Франції і в 2001 році в Катарі). Він досяг рекордного для себе рейтингу (995 місце) в кінці 2002 року.

Нассер є президентом Федерації тенісу Катару з 2008 року і віце-президентом Азійської тенісної федерації по Західній Азії з 2011 року.

Адміністративна діяльність

[ред. | ред. код]

Нассер аль-Хелаїфі займає пост генерального директора мережі Al Jazeera Sports з 2006 року. Всього за кілька місяців він домігся відкриття 14 спортивних каналів і укладання контрактів на трансляцію близько 50 основних спортивних заходів Африки і Близького Сходу[3].

31 грудня 2013 року Al Jazeera Sports була відокремлена від Al Jazeera Media Network і перейменована в beIN Sports. Паралельно створена beIN Media Group офіційно стала власником beIN Sports. Аль-Хелаїфі був призначений головою і генеральним директором beIN Media Group. Структура beIN Sport включає 22 канали (у тому числі 6 каналів високої чіткості) і віщає в країнах Близького Сходу, Північної Африки, Європи, Північної Америки, Австралії та Азії.

З липня 2011 року Нассер є головою фонду Qatar Sports Investments (QSi). Головним завданням QSi є інвестиції в спорт на національному і міжнародному рівні. У тому ж місяці фонд, заснований тодішнім кронпринцем Катару Тамімом бін Хамадом, придбав контрольний пакет акцій футбольного клубу «Парі Сен-Жермен» (ПСЖ)[4], і аль-Хелаїфі став головою наглядової ради клубу[5]. QSi також володіє брендом спортивного одягу Burrda і вклала кошти у виробництво форми футбольного клубу «Барселона».

У лютому 2012 року аль-Хелаїфі отримав французьку премію «Спортивного бізнесу», отримавши більшість голосів і випередивши 9 осіб. В листопаді 2013 року новий емір Катару Тамім бін Хамад, якого пов'язують з аль-Хелаїфі давні ділові і дружні стосунки, призначив його міністром без портфеля[6].

У квітні 2021 року аль-Хелаїфі був обраний головою Асоціації європейських клубів[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Association of Tennis Professionals website
  2. Board of directors. Qatar Tennis Federation. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 13 липня 2015. 
  3. PSG. Le mystérieux Nasser al-Khelaifi. Le Parisien. 27 червня 2011. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 13 липня 2015.
  4. John Sinnott. (3 серпня 2011). Qatari takeover heralds new dawn for Paris Saint-Germain. BBC. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 13 липня 2015.
  5. PSG : La fortune du nouveau propriétaire est de…. Sportune.fr. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 13 липня 2015.
  6. Nasser al-Khelaifi nommé ministre. Le Parisien. 02 Déc. 2013. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 13 липня 2015.
  7. Президент ПСЖ Нассер Аль-Хелаїфі замінив Аньєллі на посаді голови Асоціації європейських клубів. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]