Наступальна операція — Вікіпедія

План Житомирської наступальної операції

Наступа́льна опера́ція  — форма ведення бойових дій оперативними (оперативно-стратегічними) об'єднаннями збройних сил; сукупність погоджених і взаємозв'язаних за метою, місцем і часом битв, боїв і ударів, що проводяться на театрі воєнних дій або стратегічному (операційному) напрямку за єдиним замислом та планом для вирішення стратегічних, оперативно-стратегічних або оперативних завдань з метою розгрому великого угрупування противника і опанування районів (об'єктів), що мають важливе стратегічне (оперативне) значення.

Зміст наступальної операції

[ред. | ред. код]

Наступальна операція, як правило, проводиться в рамках фронтової операції (стратегічного наступу усіх військ) у взаємодії з іншими арміями (фронтами, групами армій), силами та засобами, а на приморських напрямах — також з силами та засобами військово-морських сил. На окремих операційних (стратегічних) напрямках наступальна операція може проводитися самостійно.

Наступальні операції можуть проводитися об'єднаннями одного або кількох видів збройних сил.

За масштабом наступальні операції поділяються на стратегічні, фронтові (флоту, округу ППО, групи армій), армійські (корпусні), флотилії;

У стратегічних наступальних операціях може проводитися кілька фронтових, у фронтовій — кілька армійських операцій. Основними показниками наступальних операцій є: кількість військ (сил), що беруть участь, просторовий розмах (ширина смуги наступу, ширина смуги прориву першої лінії оборони противника, глибина наступу), тривалість, динамічність, напруженість бойових дій.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Радянська військова енциклопедія. «ОБЪЕКТЫ — РАДИОКОМПАС» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 6. — С. 64-67. — ISBN 00101-223. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Сунь-цзы. Искусство войны.
  • Клаузевиц К. О войне. — М.: Госвоениздат, 1934. / Clausewitz K. Vom Krieg. 1832/34.
  • Фронтин С. Ю. Военные хитрости (Стратегемы). — СПб.: Алетейя, 1996.