Нафтогазоносний басейн Перської затоки — Вікіпедія

Нафтогазоносний басейн Перської затоки

супутниковий знімок Перської затоки, 2007
Названо на честь Перська затока
Тип нафтогазоносний басейн
Континент Азія
В межах геооб'єкту Перська затока
Країна  Бахрейн,  Катар,  Іран,  Ірак,  Кувейт,  Оман,  ОАЕ,  Саудівська Аравія,  Сирія і  Туреччина
Балансові запаси 53 000 000 000 т[1]
26 700 000 000 000 м³[1]
Площа 293 000 км²[1]

Нафтоносні райони Середнього Сходу

Нафтогазоносний басейн Перської затоки — область унікальної концентрації нафти й газу. Розташований на території Катару, Бахрейну, Саудівської Аравії, Кувейту, Іраку, Ірану, Оману, Об'єднаних Арабських Еміратів, частково Туреччини і Сирії. Запаси нафти 53 млрд т, газу — 26.7 трлн. м³.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Площа 293 тис. км², з них 290 тис. км² акваторії. 371 нафтове і газонафтове та 55 газових родовищ. м³.

Технологія розробки

[ред. | ред. код]

Розробляється 194 нафтогазових та нафтових і 8 газових родовищ (більш як 2400 фонтанних та 1475 насосних свердловин). Річний видобуток нафти 640…1000 млн т, газу — 135 млрд.

Деякі родовища

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]