Національна рада жінок України — Вікіпедія

Національна рада жінок України
(НРЖУ)

Девіз	Жінка не лише здатна зрозуміти самопожертву: вона сама уміє пожертвувати собою
Дата заснування	1999
Тип	всеукраїнська громадська організація
Голова	Людмила Порохняк-Гановська
Офіційний сайт	nrzhu.org.ua

Національна рада жінок України — українська громадська організація, яка об'єднує жіночі організації України. Створена у 1999 році, колективний член Міжнародної Ради жінок^[1].

Метою організації є консолідація зусиль жіночих організацій, спрямованих на поліпшення становища жінок у державі, підвищення їх ролі й соціального статусу в суспільстві, задоволення та захист спільних інтересів жіночих громадських організацій, членів Ради.

Ініціаторками створення Національної Ради жінок України були: «Жіноча Громада» (голова — Марія Драч), «Союз українок» (голова — Атена Пашко), «Спілка жінок України» (голова — Марія Орлик), «Всеукраїнське товариство ім. О.Теліги» (голова — Ольга Кобець), які в 1997 та 1998 роках проводили періодичні узагальнюючі зустрічі.

В січні 1999 року було створено організаційний комітет, до складу якого, крім названих, ввійшли: «Жінки і діти України» (голова — Аліна Комарова), «Дія» (голова — Тетяна Кондратюк).

20 березня 1999 року відбувся Установчий з'їзд Національної ради жінок України. В його роботі взяли участь 118 делегаток та 73 запрошених.

Головою НРЖУ була обрана Ірина Євгенівна Голубєва, яка працювала на той час заступницею Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту, заступницями голови — Марію Драч, Атену Пашко, Марію Орлик, Ольгу Кобець, Аліну Комарову, Тетяну Кондратюк, головою ревізійної комісії — Яковлєву Л. М., секретаркою НРЖУ затверджено Мільченко З. В.

Статут організації зареєстрований 14 травня 2002 в Міністерстві юстиції України.

За час діяльності Національної ради жінок України відбулися: позачерговий (2000р), 3-й (2002р), 4-й (2005р), 5-й (2009р) та 6-й (2012р), 7-й (2014р) звітні-виборні з'їзди.

5-10 вересня 2006 року в Києві Рада прийняла 31-у сесію Генеральної асамблеї Міжнародної ради жінок (250 делегаток з 41 країни світу).

• 1999–2009 р. — Ірина Голубєва
• 2009–2012 р. — Тетяна Кондратюк
• 2012–2014 р. — Людмила Яковлєва
• З 2014 понині — Людмила Порохняк-Гановська

• Міжнародна організація «Жіноча громада»
• Всеукраїнська громадська організація «Союз українок»
• Спілка жінок України
• Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги
• Всеукраїнська громадська організація «Дія»
• Всеукраїнська громадська організація "Союз жінок України «За майбутнє дітей»
• Всеукраїнська ліга українських жінок
• Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда-Україна»
• Міжнародна Ліга «Матері і сестри — молоді України»
• Всеукраїнське жіноче об'єднання «Солідарність»
• Всеукраїнська громадська організація «Поступ жінок-мироносиць»
• Організація «Дівоча Башта»
• Всеукраїнський союз жінок-трудівниць «За майбутнє дітей України»
• Клуб українських жінок льотних спеціальностей «Авіатриси»
• Всеукраїнська громадська організація "Фундація «Олеся»
• Всеукраїнська громадська організація «РОЗРАДА»
• Жіночий комітет Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»
• Міжнародна громадська організація «Федерація жінок за мир у всьому світі»
• Громадська організація «Міжнародна Школа Рівних Можливостей»

• О. М. Веселова. Національна рада жінок України // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 269. — ISBN 978-966-00-1061-1.

• Офіційний сайт
• Жіночі організації України — Національна рада жінок України^{[недоступне посилання з липня 2019]}