Національна стратегія доходів 2024–2030 — Вікіпедія

Національна стратегія доходів на 2024–2030 роки (НСДУ) погоджена урядом України 27 грудня 2023.

Цей документ визначає напрямок реформ Державної митної служби України та Державної податкової служби України, а також план довгострокового наповнення державного бюджету.^[1]

В Нацстратегії доходів в рамках реформування митної політики запланована реалізація важливих кроків на шляху до трансформації української митниці в східну митницю Європейського Союзу. ^[2]

Пріоритетними заходами в Нацстратегії є захист даних та підвищення довіри громадян до податкової та митної системи.^[3]

Стратегію розробило Міністерство фінансів України спільно з іншими міністерствами та відомствами, за участю представників бізнесу, а також за результатами проведених консультацій із міжнародними партнерами з розвитку, зокрема МВФ, Світового банку, ОЕСР.^[4]

Водночас за твердженням журналіста Економічної правди Ярослава Вінокурова, «Попри важливість документа, Мінфін не проводив відкритих обговорень своїх пропозицій з бізнесом та громадським сектором. Інформація про податкові та митні зміни, які уряд планує провести до кінця десятиліття, майже не просочувалася в ЗМІ.»^[1]

Представники провідних бізнес асоціацій також зазначають, то Стратегію розробило Міністерство фінансів “у таємному режимі”.^[5]

Бізнес негативно відреагував на ухвалення стратегії. Експерти вважають, що документ спрямований виключно на підвищення доходів державного бюджету без оцінки втрат зростання економіки.^[6]

Просвітницький проєкт “Ціна держави” підготував відео про негативний вплив Національної стратегії доходів на бізнес та економіку України.^[7]

Головна мета Стратегії охоплює:^[4]

• посилення фіскальної спроможності України,
• адаптацію податкового та митного законодавства до стандартів ЄС, а також
• створення стимулів для післявоєнного відновлення та економічного зростання.

В умовах війни та величезного дефіциту держбюджету запропоновано протягом найближчих років найбільше за всі роки незалежності зростання податків (3–4% ВВП).^[8]

Спочатку заплановано внутрішню реформу податкових та митних органів, що полягає в обмеженні втручання контролюючих органів у діяльність бізнесу через консолідацію даних і перехід на роботу із знеособленою інформацією.

Деперсоніфікація даних про платників податків має стати першим кроком на шляху до надання доступу податковій до банківської інформації, зокрема щодо руху коштів на рахунках.^[9] За допомогою цієї інформації податкова планує протидіяти схемам з ухилення від оподаткування. Аналітики розкритикували ініціативу щодо доступу податківців до банківської інформації й рахунків.^[10] За їхньою оцінкою, така ініціатива створює значні корупційні ризики, порушує принцип «презумпції невинуватості” та можлива тільки за добровільної згоди платника податків.^[6] Приблизно 63.3% українців не підтримують ідею про доступ податківців до банківської таємниці. Зараз такий доступ здійснюється виключно за рішенням суду.^[11]

У Стратегії також передбачена можливість стягнення податкового боргу за рішенням керівника податкового органу без рішення суду. Близько 75,3% українців проти цього. Згідно з опитуванням, довіра суспільства до податкової в Україні гірша, ніж до судів.^[12][13]

Ключовою зміною у Стратегії доходів є реформа спрощеної системи оподаткування (ССО). Фактично наразі спрощена система оподаткування — єдина частина української податкової системи, яка працює відповідно до європейських принципів - передбачувано, з відносно низьким рівнем корупції та зловживань з боку платників.^[14]

Скасування спрощеної системи оподаткування зробить український агробізнес неконкурентним.^[15]

За оцінкою економістів, спрощенка не може дати багато податків для бюджету, як на це розраховує Мінфін.^[16]

Доходи українців пропонують оподатковувати за прогресивною шкалою, яка існує у деяких країнах ЄС. Проте у країнах ЄС, як правило, існує значний  неоподатковуваний мінімум, тобто розмір доходу, з якого податок не сплачується взагалі.^[17]

Прогресивний податок може демотивувати людей працювати більше, і спрямований проти середнього класу.^[18]

Наразі в Україні діє єдина ставка податку на доходи фізосіб (ПДФО) на рівні 18%. Планується, що згодом з’явиться ще одна чи декілька ставок податку, які будуть застосовуватися до великих доходів.^[17]

Доволі часто європейські норми не завжди працюють в Україні через неспроможність державних інституцій та відсутність верховенства права.^[19]

Експерти вважають, що перенесення європейських норм на Україну в умовах низької якості державного управління може мати негативні наслідки: посилить тінізацію, корупцію та хабарі.

Національна стратегія доходів також передбачає підвищення ставок спрощеної системи для фізосіб-підприємців.^[20]

Усіх "спрощенців" зобов'яжуть користуватися реєстраторами розрахункових операцій та вести товарний облік на основі документів про походження товарів. Вони також мають бути платниками ПДВ при досягненні обороту в 1 млн. грн. на рік, що передбачає наявність бухгалтера і зробить бізнес нерентабельним.^[9][18]

Стратегія також передбачає підвищення акцизів на пальне, алкоголь, тютюнові вироби до мінімального рівня ставок, який діє в ЄС. Водночас, за незалежними оцінками, вже діючі ставки спричиняють неприйнятні обсяги ухилення від акцизних податків, тому збільшенню має передувати радикальне покращення адміністрування, зокрема через перезавантаження податкових органів для очищення від недобросовісних працівників.^[21][22][23]  

Документ передбачає запровадження до 2027 року акцизу на солодкі напої.^[24]

Мінфін розраховує, що після відновлення довіри платників податків до фіскальних органів, буде запроваджено заходи податкової та митної політик. В той же час стратегія не описує якісних механізмів об’єктивного вимірювання довіри бізнесу до фіскальних органів.^{[25][26][27][28]}

• Національна стратегія доходів 2030 (PDF). Міністерство фінансів України. Процитовано 28 грудня 2023.