Національний ансамбль солістів «Київська камерата» — Вікіпедія

Національний ансамбль солістів «Київська камерата» — музичний колектив Києва. Головна сфера творчої діяльності ансамблю — пропаганда музики українських композиторів і репрезентація їх творчості за кордоном.^[1]

Заснований 1977 року на умовах антрепризи Валерієм Матюхіним. Спочатку колектив спеціалізувався на виконанні сучасної української музики, пізніше його творчість охопила твори різних епох і різних жанрів. У різні роки колектив очолювали Євген Станкович, Мирослав Скорик та Іван Карабиць. У серпні 1993 році колективу було надано статус державного, а 2000 року — національного колективу.

За роки свого існування ансамбль здійснив велику кількість прем'єрних виконань творів українських композиторів-сучасників: Валентина Сильвестрова, Володимира Зубицького, Івана Карабиця, Євгена Станковича, Мирослава Скорика, О. Ківи, Юрія Іщенка, Ігоря Щербакова, Ганни Гаврилець, К. Цепколенко, І. Кириліної, О. Левковича, В Губаренка, В. Загорцева, Я. Верещагіна, З. Алмаші, Олександра Шимка та інших. Ансамбль співпрацює також з вокалістами Ніною Матвієнко, Олександром Василенком та Людмилою Войнаровською.

Ансамбль брав участь у фестивалях академічної музики в Україні, а також гастролював у Німеччині, Австрії, Франції, США, КНР, Польщі, Греції, Росії, Прибалтиці, Вірменії, Грузії. Ансамбль має статус офіційного оркестру Всеукраїнської відкритої музичної олімпіади "Голос Країни".

Після смерті В. Матюхіна (2023) керівницею ансамблю є Богдана Півненко^[2], головною диригентнкою з 2024 - Кері Лінн Вілсон^[3].

CD —

• Цепколенко К. Камерна симфонія «Паралелі», «Лес-рояль» для фп. тріо, «Нічний преферанс» для кларнета, влч., фп. та ударних, Квартет для саксофонів: «Київська камерата» п/к В. Матю-хіна. — О.: ELCI-records, 1995;
• Стравінський І. «Dumbarton Oaks», Ваґнер P. «Зіґфрід-Ідилія», Карабиць І. Концерт для 5-ти інструментів, Балей В. «Яблуко Адама»: «Київська камерата» п/к В. Матюхіна. — К.: Аркадія-Симфо, 1996;
• Світова академічна музика: Моцарт В. А. Симфонія № 29;
• Малер Ґ. Симфонія № 10, Шенберґ А. «Осяяна ніч»: «Київська камерата», дириг. В. Балей. — К.: Аркадія, 1999;
• «Перлини минулих століть»: Українські романси та народні пісні: О. Ступак (Олеся Чарівна) та «Київська камерата» п/к В. Матюхіна. — К.: Симфокар, 2002. — 053-S-021-2;
• Музичні діалоги: Україна—Австрія. Бортнянський Д. Квінтет для клавіра, скр., альта, влч. та арфи;
• Концертна симфонія для клавіра, струнного квартета, фагота та арфи;
• Моцарт В. А. Фантазія для механічного клавіра й струн, орк. f-moll, К-608. Орк. транскрипція Є. Станкович;
• Концерт для кл. з орк. A-dur, К-622. — К.: Оберіг, 2003;
• Сильвестров В. Медитації;
• Симфонія для влч. та кам. орк.: «Київська камерата» п/к В. Матюхіна, І. Кучер (влч). — Чернівці, 2004. — К 608209 Б
• Станкович Є. Твори для скр. з орк.: «Київська камерата» п/к В. Матюхіна, Б. Півненко Сскр.). — Чернівці, 2006. — К 742794;
• подвійний — Кива О. Твори для голосу з оркестром: «Київська камерата» п/к В. Матюхіна, солісти Н. Матвієнко, І. Семененко, Л. Войнаровська, В. Буймістер, Д. Вишня. — К.: Атлантик, 2007. — К 961322 ДО;
• Щербаков І. Камерні симфонії: «Київська камерата» п/к В. Матюхіна, солісти Б. Півненко (скр.), А. Тучапець (альт). — К.: Атлантик, 2007. — К 959610 ДО;
• Станкович Є. Камерні твори: «Київська камерата» п/к В. Матюхіна, солісти Б. Півненко (скр.), А. Тучапець (альт), Є. Оркін (кларнет). — К.: Атлантик, 2007.

• Зосім О. Київська камерата: вчора, сьогодні, завтра // Музика. — 1997.— № 4;
• Луніна Г. Основний критерій — духовність //Там само. — 2005. — № 4;
• Ті ж. Чотири століття «Київської камерати» // Голос України. — 2002. — 5 груд.;
• Ті ж. Воїстину унікальний і універсальний //КіЖ. — 2003. — 11 груд.;
• Зиневич Г. Perpetuum mobile вітчизняної музики // Музика. — 2006.— № 5;
• Лук'янчук Г. «Київській камераті — 30!» // Укр. культура. — 2007. — № І
• Сікорська І. Слава і проблеми «Київської камерати» // КІЖ. — 1997.— 15 січ.;
• Чиста О. Світ Камерати // День. — 2002. — 13 листоп.;
• її ж. Музика безмежжя // Там само. — 6 листоп.;
• Чекан Ю. Парад оркестрів // Дзеркало тижня. — 2003. — 15 жовт.;
• Тимощук О. «Київська камерата у вимірах різних епох» // Слово Просвіти. — 2006. — № 5;
• І. Сікорська. Національний ансамбль солістів «Київська камерата» // Українська музична енциклопедія, Т.2 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2008 — C. 371

• «Київська камерата» // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 375-376.
• https://kyivkamerata.org/ua/

1. ↑ Київська камерата — ВУЕ. vue.gov.ua. Процитовано 5 березня 2021.
2. ↑ Ансамбль «Київська камерата» очолила Богдана Півненко. www.ukrinform.ua (укр.). 7 липня 2023. Процитовано 17 вересня 2024.
3. ↑ Кері-Лінн Вілсон призначено головною диригенткою легендарної «Київської Камерати» — провідного камерного оркестру України. Міністерства культури та стратегічних комунікацій (укр.). 12 вересня 2024. Процитовано 17 вересня 2024.