Небо (РЛС) — Вікіпедія

«Небо» — сімейство російських радіолокаційних станцій метрового діапазону хвиль. Розробник — Нижньогородський науково-дослідний інститут радіотехніки (ННДІРТ). Випускалася у версіях для військ протиповітряної оборони та для сухопутних військ. У варіанті ППО антенна система складніша, час монтажу та демонтажу значно більший, можливості станції ширші. У варіанті для сухопутних військ антенна система спрощена для підвищення мобільності.

РЛС метрового діапазону хвиль для військ ППО СРСР.

• «Небо» 55Ж6 — трикоординатна транспортабельна версія.^[1][2] Розробка ННДІРТ — 1982—1987 рік. Початок постачання до ЗС СРСР — 1986 рік. Дальність виявлення цілі типу винищувача:^[3] на висоті 20 км — до 400 км; на висоті 500 м — до 65 км.
• «Небо-У» 55Ж6У (експортна версія «Небо-УЄ» 55Ж6УЄ) — модернізація РЛС 55Ж6 «Небо». Розробка ННДІРТ — 1986—1992 роки. Початок постачання до ЗС Росії 1995 рік. На початок 2011 рік станція у виробництві.^[4][5][6] Максимальна кругова помилка відстані становить 60 м, а в азимуті — 10°. Точність виміру висоти становить 400÷600 м, в залежності від висоти цілі. РЛС викриває цілі на висоті 500 м на дальності 65 км, а на висоті 20 км — на дальності понад 400 км. У 2006—2011 роках промисловість виготовила 17 станцій.^[7] На 2011 рік велися роботи з модернізації станції (ДКР «Ніобій», 55Ж6УМ). На 2016 станція у виробництві, виробник Нижньогородський телевізійний завод. У травні 2016 року надійшла на озброєння військ Західного військового округу Росії. Влітку 2017 року надійшла на озброєння військ Центрального військового округу Росії.
• «Небо-УМ» — пересувна трикоординатна станція радіолокації середніх і великих висот режиму чергування, що представляє подальшу модернізацію РЛС 55Ж6У «Небо-У», з 2017 року почала постачатися до військ^[8]. Виявлення аеродинамічних та балістичних цілей, джерел радіоелектронних перешкод на висоті до 80 км та в радіусі до 600 км.
• «Небо-T» — поступають до військ ППО Росії з 2020 року.^[9] «Небо-T» є глибокою модернізацією РЛС «Небо-У» 55Ж6У. За своїми ТТХ істотно перевершують аналоги, здатні швидше знаходити й з високою точністю супроводжувати аеродинамічні та балістичні цілі в радіусі до 600 км. У січні 2022 року «Небо-Т» заступили на бойове чергування дивізії ППО Росії до ЦВО у регіонах Поволжя та Уралу.

РЛС метрового діапазону хвиль для сухопутних військ.

• «Небо-СВ» 1Л13 — двокоординатна мобільна версія станції «Небо» 55Ж6 для сухопутних військ.^[10][11][12] Дальність виявлення цілі типу винищувач^[13] на висоті 27 км — до 350 км; на висоті 500 м — до 60 км. Створено з урахуванням РЛС «Небо» 55Ж6. У комплект станції також входив радіолокаційний запитувач системи свій-чужий зі своєю антеною. Для отримання третьої координати (висоти цілі) станція могла сполучатися з радіовисотоміром. Зараз (2014 рік) станції знаходяться в експлуатації.

• «Небо-СВУ» 1Л119 — трикоординатна станція, розвиток «Небо-СВ». Дальність виявлення цілі типу винищувача:^[14][15] на висоті 20 км — до 380 км; на висоті 500 м — до 65 км. Час розгортання/згортання: не більше 30 хвилин.

«Небо-М» 55Ж6М (експортна версія «Небо-МЕ» 55Ж6МЕ) — новий тридіапазонний комплекс з роздільними РЛС сантиметрового (модифікація РЛС 64Л6 «Гамма-С1»), дециметрового (модифікація РЛС «Противник-Г») та метрів РЛС «Небо-СВУ»). Імовірний початок постачання до ЗС Росії — 2012 рік.^[16][17][18] Влітку 2017 комплекс надійшов на озброєння військ Центрального військового округу Росії.

«Небо-СВУ» знаходиться на озброєнні Ірану.

9 квітня 2023 стало відомо про знищення РЛС «Небо-СВУ», але де і коли це сталося невідомо^[19].

16 квітня 2024 року СБУ Збройних сил України вразило РЛС далекої дії в Брянській області РФ, яка контролювала небо на 700 км. вглиб України^[1] Це вже другий комплекс, який було уражено силами СБУ.

03 жовтня 2024 року стало відомо про ураження Силами оборони України станццію РЛС Небо М, ракетами ATACAMS місце ураження не позначено.[1] За підрахунками, у Росії залишилося лише 10 таких станцій. Вартість одної станції від 100 млн доларів. ^[20]

• Небо-М

• Пухов С. Радиолокационная система «Небо-У» // Армейский сборник: Научно-методический журнал МО РФ. — М.: Редакционно-издательский центр МО РФ, 2016. — № 12. — С. 64. — ISSN 1560-036X.