Небіж (село) — Вікіпедія

село Небіж
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Новоборівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040330090075825
Основні дані
Засноване 1858
Населення 375
Площа 14,05 км²
Густота населення 26,69 осіб/км²
Поштовий індекс 12130
Телефонний код +380 4145
Географічні дані
Географічні координати 50°38′6″ пн. ш. 28°34′36″ сх. д. / 50.63500° пн. ш. 28.57667° сх. д. / 50.63500; 28.57667
Середня висота
над рівнем моря
215 м
Найближча залізнична станція Нова Борова
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради Житомирська область, Хорошівський район, смт Нова Борова, вул. Незалежності, 9-А
Карта
Небіж. Карта розташування: Україна
Небіж
Небіж
Небіж. Карта розташування: Житомирська область
Небіж
Небіж
Мапа
Мапа

Не́біж — село в Україні, у Новоборівській селищній територіальній громаді Хорошівського району Житомирської області. Населення становить 375 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Географічні координати: 50°38' пн. ш. 28°34' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 14,05 км².

Небіж розташоване в межах природно-географічного краю Полісся і за 15 км від селища Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 9 км[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про Небіж датується 1858 роком[1].

Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 76 місцевих жителів, з них 48 осіб загинуло, 22 — нагороджені орденами і медалями[1].

На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Перемога», восьмирічна школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 9470 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку і дит'ясла[1].

Постаті

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 375 осіб, з них 99,2 % зазначили рідною українську мову, а 0,8 % — російську[2].

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • Небізька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Небізьський ДНЗ (вул. Кутузова)[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 213.
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2015.
  3. Список установ освіти[недоступне посилання з квітня 2019]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.

Посилання

[ред. | ред. код]