Негар Ілля Борисович — Вікіпедія
Ілля Негар Ілля Борисович Негар | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 3 жовтня 1991 |
Смерть | 19 травня 2022 (30 років) (у ході російського вторгнення в Україну) |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() |
Формування | 7-ма бригада тактичної авіації |
Нагороди та відзнаки | |
Ілля Борисович Негар (нар. 3 жовтня 1991, Вінниччина — 19 травня 2022 Схід України[1]) — військовий льотчик, майор, старший штурман авіаційної ескадрильї 7 БрТА[2], учасник російсько-української війни з 2018 року. Загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно)[3] та ордена Богдана Хмельницького (посмертно)[4].
Народився 3 жовтня в 1991 році в місті Вінниці.[джерело?]
Після закінчення школи у 2008 році вступив до Харківського університету Повітряних сил України імені Івана Кожедуба який закінчив навчання у 2012 році.[джерело?]
Проходив службу у 7 бригаді тактичної авіації. У 2018-2020 року брав участь в АТО та ООС.
За словами голови Вінницької обласної державної адміністрації Сергія Борзова, він з екіпажем виконували завдання біля Борисполя, Ізюму, Пологів, Краснополівки, Дмитрівки.[5]
19 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання на Су-24М поблизу Липового на Донеччині, майор Ілля Негар і командир екіпажу підполковник Ігор Хмара загинули[6].
Поховали героя на Вінниччині. Залишилися дружина, син та донька.
- ↑ У Вінниці провели в останній політ військових льотчиків Ігоря Хмару та Іллю Негара. Віддали свою шану і бойові літаки у небі. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
- ↑ Рагуцька, Лілія (23 травня 2022). У Вінниці попрощалися з льотчиками, які віддали життя за Україну: на їхню честь у небо піднялися винищувачі. Обозреватель (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
- ↑ Пройшли Бориспіль та Ізюм. У Вінниці прощаються з загиблими льотчиками. РБК-Україна (рос.). Процитовано 26 квітня 2023.
- ↑ Указ Президента України №375/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 27 травня 2022. Архів оригіналу за 19 січня 2025. Процитовано 6 лютого 2025.
- ↑ Блакитні літаки у сірому небі: в Дніпрі прощаються із загиблими льотчиками. Слово і діло (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
- ↑ На Вінниччині попрощалися з військовими льотчиками – Ігорем Хмарою та Іллею Негарою. vin.gov.ua. Вінницька обласна державна адміністрація. Процитовано 26 квітня 2023.
![]() | Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |