Недайвода — Вікіпедія
село Недайвода | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Криворізький район |
Тер. громада | Глеюватська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA12060050120027678 |
Облікова картка | Недайвода |
Основні дані | |
Засноване | 1782 |
Населення | 1 156 |
Площа | 3,08 км² |
Поштовий індекс | 53012 |
Телефонний код | +380 564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°8′39″ пн. ш. 33°21′56″ сх. д. / 48.14417° пн. ш. 33.36556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 81 м |
Водойми | Інгулець |
Відстань до обласного центру | 154 км |
Відстань до районного центру | 35 км |
Найближча залізнична станція | Грекувата |
Відстань до залізничної станції | 4 км |
Місцева влада | |
Карта | |
Мапа | |
Неда́йвода (до 1860 року — Надеждівка) — село в Україні, у Глеюватській сільській громаді Криворізького району Дніпропетровської області.
Колишній центр Недайводської сільської ради. Населення — 1156 мешканців.
Село розташоване у західній частині області на лівому березі річки Інгулець при балці Недайвода. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить залізниця, зупинний пункт 27 км.
Межує із селом Тернуватка, яке лежить на протилежному березі Інгульця. За 5 кілометрів на південь від села починаються північні околиці Кривого Рогу.
Село засноване 1782 року, до 1860 року мало назву Надеждівка.
У джерелах також згадувалось під назвами Недайводи й Авдотівка. Село входило до Веселотернівської волості Верхньодніпровського повіту. На 1886 рік тут мешкало 626 осіб. Тут було 127 дворових господарств, 1 лавка (магазин)[1].
В часи радянської влади на території Недайводи розташовувалась центральна садиба радгоспу «Гвардієць».
У цій місцевості розміщені відразу дві унікальності: заказник під назвою «Інгулецький степ» і курганний комплекс з могилою шамана[2].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,4 % |
російська | 5,4 % |
інші/не вказали | 0,2 % |
У Недайводі працює декілька фермерських господарств, житлово-комунальне підприємство.
В селі є залізнична платформа 27 кілометр Придніпровської залізниці.
У селі працюють середня загальноосвітня школа, медична амбулаторія, будинок культури, бібліотека.
Неподалік від села розташована пам'ятка природи — ландшафтний заказник «Інгулецький степ».
- Рорат Олександр Йосипович (1910—1943) — радянський військовик, учасник нацистсько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
- Сорокін Павло Васильович (1919—1943) — лейтенант РА, учасник нацистсько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 334
- Сайт Криворізької РДА [Архівовано 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Цікаві місця поблизу Кривого Рогу. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
- Неда́йвода // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.334
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |