Недобоївська сільська громада — Вікіпедія

Недобоївська сільська територіальна громада
Герб громади
Герб громади
Прапор громади
Прапор громади
Основні дані
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьЧернівецька область
РайонДністровський район
Код КАТОТТГUA73040110000040354
Утворена14 серпня 2015 року
Адмін. центрНедобоївці
Територія та населення
Площа79,51 км²
Населення7006 осіб (2018)
Густота88,11 осіб/км²
Населені пункти
Міста0
Селища0
Села7
Органи влади
РадаНедобоївська сільська рада
Вебсторінкаhttps://gromada.org.ua/gromada/nedoboivska/
Голова громадиЮрій Михайлович Юзва

Мапа

Недобоївська сільська громада — територіальна громада України, у Дністровському районі Чернівецької області. Адміністративний центр — село Недобоївці.

Площа громади — 79,51 км², населення — 7006 мешканців (2018).[1]

Утворена в рамках адміністративно-територіальної реформи 2015 року. До складу громади ввійшли Долинянська, Керстенецька, Недобоївська та Ставчанська сільські ради Хотинського району, які 12 серпня 2015 року ухвалили рішення про добровільне об'єднання громад. А 14 серпня утворення громади затверджене рішенням обласної ради.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

До складу громади входять 7 сіл:

Населений пункт Населення (2020)
Недобоївці 2965
Ставчани 1363
Долиняни 1319
Керстенці 1161
Ширівці 1600
Зарожани 2730
Владична 1579
Загальна кількість 12717

Символіка

[ред. | ред. код]

Затверджена 27 вересня 2018 р. рішенням сесії сільської ради. Автори — В. М. Напиткін та К. М. Богатов.

В срібному щиті, мурованому рваним каменем, з лазуровою хвилястою базою, червоні крила вітряка в косий хрест, супроводжувані угорі і знизу червоними яблуками з зеленими листочками, по сторонам — пурпуровими квітами бузку. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою короною громади. Унизу картуша напис «Недобоївська громада».

Срібне поле, муроване рваним каменем — стилізоване зображення кам'яних мурів, традиційних для сіл громади, водночас стилізований натяк на вислів «мій дім — моя фортеця»; крім того, камені, з яких складається мур, означають єдність і сіл, і людей громади, їхню спільну мету. Крила вітряка — знак того, що ця місцевість здавна славилася млинами і хліборобством. Яблука означають садівництво, один з традиційних промислів жителів громади. Квіти — символ легенди про кущ бузку, в який колись перетворилися два сини могутньої віщої жінки, Дьордій та Іван. Лазурова база — символ навколишніх озер.

Прапор

[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище поділене горизонтально хвилясто на білу, муровану рваним каменем, і синю смуги у співвідношенні 5:1. На верхній смузі червоні крила вітряка в косий хрест, супроводжувані угорі і знизу червоними яблуками з зеленими листочками, по сторонам — пурпуровими квітами бузку.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]