Недоторканність (значення) — Вікіпедія
Недоторканність — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
Недоторка́нність — з наголосом на четвертому складі[1] — слово вживається в таких значеннях:
- Особиста недоторка́нність — суб'єктивне громадянське право.
- Недоторканність житла;
- Недоторканність приватної власності;
- Недоторканність приватного життя — правові принципи.
- Недоторканність особи (у праві) — гарантія правового статусу визначеного кола осіб (депутатів, дипломатів, суддів, а також вартових, парламентерів і т. ін.)
- Недоторканність територіальна — те саме, що і територіальна цілісність.
- Недоторканність — різновид соціального звичаю, який узаконює практики, які є дискримінаційними, принизливими, виключальними та експлуатаційними щодо людей, що належать до певних соціальних груп[джерело?].
- ↑ Гінзбург М. «Недоторканність» чи «недоторканість»? Або як подвоєння літер та зміна наголосу змінює зміст // Юридичний журнал. — 2007. — № 10. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2013.