Некерована авіаційна ракета — Вікіпедія

Некерована авіаційна ракета (НАР) — вид авіаційних засобів ураження. Після пуску ракета робить некерований політ. У літературі можна зустріти застаріле позначення авіаційних ракет як НУРС (від рос. НеУправляемый Реактивный Снаряд), однак ця абревіатура має більш широке значення і застосовується як до ракет повітряного базування, так і наземного.

Вперше у світі НАР в бою були застосовані 20 серпня 1939 р.: льотчики ВПС СРСР групи капітана Н. Звонарьова в конфлікті на річці Халхін-Гол випустили РС-82 по японських літаках. Під час Другої світової війни НАР застосовувалися ВПС Німеччини, США і СРСР проти наземних і повітряних цілей. В даний час НАРами озброюються і вертольоти. У порівнянні з гарматним озброєнням НАР мають велику прицільну дальність, але все ж мають занадто велике розсіювання на великих дальностях. Так, наприклад, точність НАР С-8 при пуску на максимальну дальність — близько 3 тисячних від дальності^[1].

• Марковский К., Перов М. Спадкоємці «ЕрЕсов»(рос.) // Крылья Родины. — М., 1994. — № 10. — С. 21-23. — ISSN 0130-2701.
• Германов Н. Неуправляемые авиационные ракеты (рос.) // Зарубежное военное обозрение. — М.: «Красная Звезда», 1982. — № 7. — С. 54-58. — ISSN 0134-921X.

• [1]^{[недоступне посилання з липня 2019]}