Нелеїди — Вікіпедія

Нелеїди (дав.-гр. Νηλείδες) — сукупність давньогрецьких аристократичних родів, представники яких вважали себе нащадками Нелея — легендарного засновника Мілета, а також назви царських династій у Мілеті, Прієні і можливо — у Пантікапеї.

Нелеїдами були, зокрема, мілетські царі Фобій, Фрігій, Фітрет, Леодамант, а також філософи Біант і Гекатей.

Рідше Нелеїдами іменують нащадків Нелея Пілоського, зокрема його сина Нестора, а також Антілоха[1][2][3], Андропомпа, Меланта і Кодра. Утім, нащадків Кодра зазвичай іменують Кодридами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Іліада, VIII 100; XI 617; Х, 87; XXIII 514
  2. Овідій, Метаморфози, XII, 553
  3. Геродот, V, 65