Неможливе (фільм) — Вікіпедія

Неможливе
The Impossible / Lo Imposible
ЖанрКатастрофа, Драма
РежисерХуан Антоніо Байона
ПродюсерАльваро Аугустін
Белен Атіенза
Енріке Лопес Лавінь
СценаристСерхіо Санчес
У головних
ролях
Наомі Воттс
Юен Мак-Грегор
Том Голланд
ОператорОскар Фаура
КомпозиторФернандо Веласкес
МонтажОлена Руїс
ХудожникEugenio Caballerod
КінокомпаніяApaches Entertainment
Telecinco Cinema
Дистриб'юторWarner Bros.
Тривалість113 хв.
Моваанглійська
КраїнаІспанія Іспанія
Рік2012
Дата виходу9 вересня 2012 (TIFF)
Іспанія 11 жовтня 2012
Україна 14 лютого 2013
Кошторис42 млн. $[1]
Касові збори155 млн. $[2]
IMDbID 1649419
theimpossible-movie.com

«Неможливе» (англ. The Impossible; ісп. Lo Imposible) — іспанський англомовний фільм-катастрофа 2012 року, режисера Хуана Антоніо Байона. Автор сценарію — іспанський режисер і сценарист Серхіо Санчес, в головних ролях Наомі Воттс, Юен Мак-Грегор та Том Голланд. Фільм заснований на реальній історії Марії Белон (María Belón[en]) і її сім'ї, яка трапилася під час землетрусу і цунамі 2004 року в Індійському океані. Тоді вона перебувала у відпустці в Таїланді зі своїм чоловіком і трьома синами. Рятуючись від цунамі, вона втратила половину своєї ноги, вся її сім'я вижила мало не загинувши. Марія Белон безпосередньо брала участь у зйомці цього фільму. Її зіграла актриса Наомі Воттс, яка за цю роль отримала номінацію на премію Оскар за найкращу жіночу роль на 85 церемонії вручення.

Картину було представлено 9 вересня 2012 на 37-му Міжнародному кінофестивалі у Торонто. В широкий прокат фільм вийшов 11 жовтня 2012 в Іспанії, в Україні з 14 лютого 2013.

Молода сім'я їде на різдвяні канікули до Таїланду. Відпочинок складається чудово, ніщо не віщує біди, однак наступний день назавжди змінює їхнє життя. У лічені секунди над готелем виростає величезних розмірів хвиля, змітає на своєму шляху бунгало, паркани та дерева. Руйнівне цунамі до того ж розлучає батьків і дітей. Незважаючи на всі труднощі, Марія і Генрі не падають духом і не втрачають надії, зберігаючи в своєму серці любов і ніжність навіть в найтемніші години свого життя.

У ролях

[ред. | ред. код]
  • Наомі Воттс — Марія Беннетт (María Belón[en]), англійка і мати сім'ї Беннеттів.
  • Юен Мак-Грегор — Генрі Беннетт, шотландець і батько сім'ї Беннеттів.
  • Том Голланд — Лукас Беннетт, 13-річний син Марії і Генрі.
  • Семюел Джослін — Томас Беннетт, 7-річний син Марії і Генрі.
  • Оуклай Пендергаст — Саймон Беннетт, 5-річний син Марії і Генрі.
  • Зенке Мюгрін — Карл Швебер, німець, намагався знайти його дружину Кеті і дочку Джину, приєднується до Генрі, на пошуки їх сімей.
  • Джеральдіна Чаплін — 74-річна літня жінка, яка розмовляє з Генрі про зірки після цунамі.

Виробництво

[ред. | ред. код]

Картина «Неможливе» створена за спогадами Марії Белон (María Belón[en]) — колишнього лікаря, а нині адвоката. Сценарій повністю відповідає історії Марії: вона дійсно опинилася в епіцентрі катастрофи і їй дійсно вдалося вижити з усією своєю родиною. Платою за виживання стала втрата ноги. Тепер Марія представляє в судах інтереси потерпілих у катастрофі 2004 року. Марія Белон суттєво вплинула на створення фільму. Саме вона вибрала Наомі Воттс, оскільки запам'ятала її ще по роботі в драмі «21 грам» (2003). Марія також була присутня на всіх етапах зйомок і багато часу провела зі сценаристом Серхіо Санчес, щоб упевнитися, що всі перипетії сценарію відповідають дійсності. Воттс і Белон, судячи з усього, дуже зблизилися під час зйомок і, наприклад, на церемонії вручення «Золотих глобусів» були нерозлучні.[3]

В одній з перших сцен кінематографісти відтворили лякаючу картину поглинання стихією невеликого готелю на березі. Оскільки бюджет фільму склав «всього» 30 мільйонів євро, на основні сцени руйнування у творців не було коштів. Тим не менш, творцям вдалося зняти дуже переконливі і ефектні кадри, застосувавши професійну кмітливість і чудове володіння техніками створення спецефектів, за що фільм і був номінований в декількох номінаціях. Ефект руйнування був створений завдяки використанню повнорозмірних декорацій, мініатюри і справжньої води, а також за допомогою комп'ютерної графіки.[4]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Оскар (переможців буде визначено 24 лютого 2013)

Золотий глобус

  • Номінація — Найкраща жіноча роль (драма) — Наомі Воттс

Гойя (переможців буде визначено 17 лютого 2013)

  • Номінація — Найкращий фільм
  • Номінація — Найкращий режисер — Хуан Антоніо Байона
  • Номінація — Найкраща актриса — Наомі Воттс
  • Номінація — Найкращий актор другого плану — Юен Мак-Грегор
  • Номінація — Найкращий новий актор — Том Голланд
  • Номінація — Найкращий оригінальний сценарій — Серджо Дж. Санчез
  • Номінація — Найкращий оператор — Оскар Фаура
  • Номінація — Найкращий монтаж — Олена Руїс і Bernat Villaplana
  • Номінація — Найкращий художник-постановник — Eugenio Caballero
  • Номінація — Найкращий керівник виробництва — Sandra Hermida Muñiz
  • Номінація — Найкращий звук — Peter Glossop, Marc Orts and Oriol Tarragó
  • Номінація — Найкращі візуальні ефекти — Pau Costa and Félix Bergés
  • Номінація — Найкращий макіяж і зачіска — Alessandro Bertolazzi, David Martí and Montse Ribé
  • Номінація — Найкращий оригінальний саундтрек — Фернандо Веласкес

Премія Гільдії кіноакторів США

  • Номінація — Найкраща жіноча роль — Наомі Воттс

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Impossible. DarkHorizons.com. Dark Futures Pty. Процитовано 16 жовтня 2012.
  2. The Impossible (2012). Box Office Mojo. Процитовано 17 лютого 2013.
  3. Яке кіно можна подивитися у вихідні [Архівовано 20 лютого 2013 у Wayback Machine.] "КОМЕНТАРІ: " (comments.ua), 16/02/2013
  4. Неможливе: так само страшно, як в житті Планета Кіно IMAX

Посилання

[ред. | ред. код]