Неосталінізм — Вікіпедія

Неосталінізм — політологічний термін, яким характеризують сталінізм, пристосований до сучасних умов^[1]. Також часткова реанімація сталінської командно-адміністративної системи.

Позначає також спроби історичної реабілітації особистості Йосипа Сталіна і відновлення його політичного курсу^[2][3][4].

До теперішнього часу не склалося однозначного тлумачення даного терміну, так само як і визнання його в науковому середовищі. Проте, термін «неосталінізм» широко використовують публіцисти, політики, дослідники.^[3][4]

1. ↑ Новое в русской лексике: словарные материалы.1996
2. ↑ Червонный В. П. (2002). Послесталинская Россия :Опыт политологического моделирования. dissercat.com. Процитовано 8 листопада 2014. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
3. ↑ ^{а б} Стыкалин А. С. 1968 год: "Пражская весна": историческая ретроспектива 2010
4. ↑ ^{а б} Кувшинов В. А., Чунаков А. В. Политическая история России. — ISBN 9785211032576.

• Манифест неосталинизма. novayagazeta.ru. Процитовано 8 листопада 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
• 60 лет без Сталина
• «Академики обвинили главу ФСБ в оправдании сталинских репрессий», BBC, 22 декабря 2017