Непокора (фільм) — Вікіпедія
Непокора | |
---|---|
Disobedience | |
Жанр | романтична драма |
Режисер | Себастьян Леліо |
Продюсер | Фріда Торресбланко Рейчел Вайс Ед Гіні |
Сценарист | Себастьян Леліо Ребекка Ленкевич |
На основі | «Непокора» Наомі Алдерман |
У головних ролях | Рейчел Вайс Рейчел Мак-Адамс Алессандро Нівола |
Оператор | Денні Коен |
Композитор | Меттью Герберт |
Монтаж | Натан Нюгент |
Кінокомпанія | Braven Films Element Pictures Film 4 Stage 6 Films |
Дистриб'ютор | Curzon Artificial Eyed, Bleecker Streetd і Netflix |
Тривалість | 114 хв. |
Мова | англійська |
Країна | Велика Британія США Ірландія |
Рік | 2017 |
Дата виходу | Світ — 10 вересня 2017 (Міжнародний кінофестиваль у Торонто) |
Касові збори | $6 104 459[1] |
IMDb | ID 6108178 |
bleeckerstreetmedia.com/disobedience |
«Непокора» (англ. Disobedience) — романтична драма 2017 року, знята Себастьяном Леліо за однойменним романом англійської письменниці Наомі Олдерман.
Роніт Крушка, нью-йоркський фотограф, через смерть батька повертається в лондонську громаду ортодоксальних юдеїв. Вона залишається в будинку Довида, якого виховував з 13 років тато Роніт, рабин Крушка. Довид створив сім'ю зі спільною подругою гості Есті.
Роніт навідує дядька Мошу, щоб той допоміг з продажем будинку. Але за заповітом батька нерухомість залишається синагозі. Отримавши ключі, вона повертається в рідний дім за особистими речами. Роніт зустрічає Есті. Вони починають цілуватися, проте Есті зупиняє це. Їхній поцілунок ввечері на вулиці помічають. Про це дізнається і Довид. Дружина зізнається, що хоче свободи.
На траурній церемонії стурбований Довид не може закінчити промову панегірику. Він звертається до Есті та говорить, що вона — вільна. Наступного дня Роніт покидає будинок. Подруга наздоганяє кеб, жінки цілуються.
Актор | Роль |
---|---|
Рейчел Вайс | Роніт Крушка |
Рейчел Мак-Адамс | Есті Куперман |
Алессандро Нівола | Довід Куперман |
Антон Лессер | Рав Крушка |
Ніколас Вудсон | рабин Голдфарб |
Берніс Стеджерс | Фрума Хартог |
Алексіс Зегерман | Рівка |
Зйомки фільму проходили в Лондоні, Велика Британія.
- Кінорежисер — Себастьян Леліо
- Сценаристи — Себастьян Леліо, Ребекка Ленкевич
- Кінопродюсери — Фріда Торресбланко, Рейчел Вайс, Ед Гіні
- Композитор — Меттью Герберт
- Кінооператор — Денні Коен
- Кіномонтаж — Натан Нюгент
- Художник-постановник — Сара Фінлі
- Артдиректор — Хімена Азула, Боббі Казінс
- Художник з костюмів — Оділ Дікс-Міро
- Підбір акторів — Ніна Голд[2]
Фільм отримав схвальні відгуки. На сайті Rotten Tomatoes оцінка стрічки становить 84 % на основі 126 відгуків від критиків (середня оцінка 7,3/10) і 79 % від глядачів із середньою оцінкою 4,0/5 (1 979 голосів). Фільму зарахований «свіжий помідор» від кінокритиків та «попкорн» від глядачів[3], Internet Movie Database — 6,7/10 (7 339 голосів)[4], Metacritic — 74/100 (36 відгуків критиків) і 7,5/10 (31 відгук від глядачів)[5].
Нагороди та номінації фільму «Непокора»[6] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
2018 | Міжнародний кінофестиваль у Гвадалахарі | Найкращий фільм | Себастьян Леліо | Номінація | |
Гетеборзький кінофестиваль | Міжнародне змагання | Себастьян Леліо | Номінація |
- ↑ Disobedience ((англ.)) . Box Office Mojo. Процитовано 27 липня 2018.
- ↑ Disobedience: Full Cast & Crew ((англ.)) . Internet Movie Database. Процитовано 27 липня 2018.
- ↑ Disobedience ((англ.)) . Rotten Tomatoes. Процитовано 27 липня 2018.
- ↑ Disobedience ((англ.)) . Internet Movie Database. Процитовано 27 липня 2018.
- ↑ Disobedience ((англ.)) . Metacritic. Процитовано 27 липня 2018.
- ↑ Нагороди та номінації фільму Непокора на сайті IMDb (англ.)
- Disobedience на сайті IMDb (англ.) (станом на 27.07.2018)
- Disobedience на сайті Rotten Tomatoes (англ.) (станом на 27.07.2018)
- Disobedience на сайті Metacritic (англ.) (станом на 27.07.2018)