Нерозлучник ліберійський — Вікіпедія

Нерозлучник ліберійський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Рід: Нерозлучник (Agapornis)
Вид: Нерозлучник ліберійський
Agapornis swindernianus
(Kuhl, 1820)
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Вікісховище: Agapornis swindernianus
Віківиди: Agapornis swindernianus
ITIS: 554885
МСОП: 22685338
NCBI: 1002726

Нерозлучник ліберійський[2] (Agapornis swindernianus) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Поширений в Африці.

Назва

[ред. | ред. код]

Вид був названий на честь професора Гронінгенського університету Теодора ван Свіндерена (1784—1851).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Західній і Центральній Африці. Мешкає в лісах Камеруну, Центральноафриканської Республіки, Республіки Конго, Демократичної Республіки Конго, Кот-д'Івуару, Екваторіальної Гвінеї, Габону, Гани, Ліберії та Уганди. Середовище проживання включає вічнозелені рівнинні ліси з густою рослинністю та ліси до висоти 1800 м.

Довжина папуги становить від 13 до 15 см, а вага — від 39 до 41 г. Має яскраву зелену голову, яка стає блідішою з боків. На шиї є чорна смуга, яка переходить у вицвілу жовтувату смугу. Вона продовжується навколо шиї, стає блідішою і зникає жовтому горлі. Спина і криючі крил зелені, але змінюють колір на ультрамариново-блакитний в нижній частині спини, криж і надхвостя. Нижня сторона світло-зелена. Крила зелені в центрі, чорніють на кінчиках і закінчуються зеленою облямівкою на зовнішньому краї. Нижня сторона крил цілком зелена. Хвіст забарвлений у червоний колір біля основи і знову стає зеленим через чорну смугу. Центральні пір'я хвоста, однак, повністю зелені. Очі від жовтого до оранжевого кольору. Верхній дзьоб чорний, а нижній сірий, лапки теж сірі. Різниці за кольором між статями немає.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Соціальна тварина, як і інші представники роду, живе невеликими групами, які займають верхню частину дерев екваторіального лісу. Основною поживою є інжир. Через таку харчову спеціалізацію ліберійські є одними з нерозлучників, яких рідко тримають у неволі. Однак дослідження шлунка також показали, що вони їдять просо, напівстиглу кукурудзу та фрукти Rauwolfia, Harungana, та Macaranga, а також знайдені личинки комах і гусениці. Про особливості гніздування нічого не відомо.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2018). Agapornis swindernianus: інформація на сайті МСОП (версія 2024.2) (англ.) 25 листопада 2024
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Species factsheet: Agapornis swindernianus. BirdLife International (2008). Процитовано 9 липня 2008.