Несміян Олена Володимирівна — Вікіпедія

Олена Володимирівна Несміян
Народилася13 червня 1968(1968-06-13)
Київ
Померла19 червня 2020(2020-06-19) (52 роки)
м. Київ
·невиліковна хвороба
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Alma materКиївський національний лінгвістичний університет (КНЛУ)
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Олена Володимирівна Несміян — українська продюсерка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Працювала в ТСН ("Студія 1+1"):

  • Випусковим редактором відділу новин (в тому числі першого ефіру, 1997—2000)[1],
  • Головним редактором відділу новин (2005—2006)[1],
  • Керівником секретаріату департаменту інформаційного та суспільно-політичного мовлення (2007-2012),
  • Заступником керівника департаменту інформаційного та суспільно-політичного мовлення (2012-2020),
  • Головним продюсером (2006—2020)[1][2].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» I ступеня (27 червня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[3]
  • Заслужений журналіст України (2 червня 2007) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, відстоювання ідеалів демократії та свободи слова, високий професіоналізм і з нагоди Дня журналіста[4],
  • медаль "За активне висвітлення в ЗМІ дій МНС" (17 вересня 2008) — за вагомий особистий внесок у висвітленні дій МНС України щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільної оборони, рятувальної справи, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання цим ситуаціям та реагування на них, ліквідації їх наслідків та наслідків Чорнобильської катастрофи,[джерело?]
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (19 серпня 2009) — за вагомий особистий внесок в утвердження демократичних засад у суспільстві, розвиток свободи слова, високу професійну майстерність та з нагоди Дня Незалежності України,[джерело?]
  • нагрудний знак «Знак пошани» (3 березня 2016) — за значний особистий внесок у справу розбудови, розвитку та забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, досягнення високих показників у військовій, науковій, освітянській та інших сферах діяльності, бездоганну сумлінну службу (працю).[джерело?]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]