Несторівський провулок — Вікіпедія

Несторівський провулок
Київ
МісцевістьКудрявець
РайонШевченківський
Назва на честьНестор-літописець
Колишні назви
Семенівська вул., Нестеровський пров., Нестерівський пров.
Загальні відомості
Протяжність260 м
Координати початку50°27′25.3″ пн. ш. 30°30′19.7″ сх. д. / 50.457028° пн. ш. 30.505472° сх. д. / 50.457028; 30.505472
Координати кінця50°27′25.3″ пн. ш. 30°30′6.6″ сх. д. / 50.457028° пн. ш. 30.501833° сх. д. / 50.457028; 30.501833
поштові індекси04053
Транспорт
Найближчі станції метро «Золоті ворота»
ТролейбусиТр 6, 16, 18 (по вулиці Січових Стрільців)
Зупинки громадського транспорту«Львівська площа», «Вулиця Обсерваторна» (Тр 6, 16, 18; Мт 181, 439)
Найближчі залізничні станціїМт 181, 439 (по вулиці Січових Стрільців)
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11141
У проєкті OpenStreetMapr414811
Мапа
Мапа
CMNS: Несторівський провулок у Вікісховищі

Не́сторівський прову́лок — провулок у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Кудрявець. Пролягає від Вознесенського узвозу до Кудрявської вулиці.

Прилучався Мало-Нестерівський провулок.

Історія

[ред. | ред. код]

Провулок відомий з 30-х років XIX століття під назвою Семенівська вулиця в передмісті Кудрявець. У 1842 році увійшов до меж міста. Зазначений під назвою Нестерівський (рос. Нестеровский) в офіційному переліку вулиць та провулків міста, складеному київським міськім землеміром 1855 року[1]. Ця назва була зафіксована в офіційних документах[2], на картах міста та в довідниках більш ніж 125 років[3]. Сучасна назва, на честь Нестора-літописця, фактично використовується з 1980-х років.

В енциклопедичних довідниках «Київ», довіднику «Вулиці Києва», виданому 1995 року, помилково стверджується, начебто назву Несторівський, на честь Нестора-літописця, провулок отримав 1855 року. Станом на серпень 2011 року на адресних табличках у провулку налічувалося чотири варіанти написання назви.

За міським розкладом з 1860-х років провулок належав до найнижчого, 4-го розряду, 1914 року переведений до 1-го розряду. У провулку було[коли?] кілька гарних зразків дерев'яної архітектури (не збереглися).

Пам'ятки історії та архітектури

[ред. | ред. код]

У будинку № 8а (1900 року побудови. Власність: Міністерство фінансів 1900–1917 рр.) з 1908 року проживав Віктор Ігнатович, директор Київської контори Державного банка. Він був другом та свояком Івана Франка, який під час свого останнього приїзду до Києва в 1909 році, проживав у Ігнатовича, у будинку на Несторівському провулку. Цей історичний факт увічнили меморіальною дошкою (відкрита 25 лютого 1955 року, замінена на гранітну в 1971 році, що мала неточності в датах, замінена на нову гранітну в 2017 році).

Під час радянської влади будинок прийшов в занепад. Зараз будинок відновлюється силами меценатів, проводяться роботи по його збереженню. В подальшому в ньому планується відкрити музей Івана Франка.

Віктор Ігнатович був свідком на весіллі Івана Франка з Ольгою Хоружинською, пізніше одружився з сестрою Ольги Олександрою. Брав активну участь у національному русі, був казначеєм Українського клубу. Будинок Ігнатовича, зведений близько 1900 року, станом на серпень 2011 року був закритий на реконструкцію з надбудовою.

У 1926 році, коли відзначали десяту річницю з дня смерті Івана Франка, його ім'ям вирішили назвати вулицю, і саме ту, де він був під час свого останнього приїзду до Києва. Але через непорозуміння замість Нестеровського провулку перейменували Нестерівську вулицю, яка й досі носить ім'я Івана Франка.

Зображення

[ред. | ред. код]
  • Вигляд провулку в бік Вознесенського узвозу
    Вигляд провулку в бік Вознесенського узвозу
  • Будинок № 8, де зупинявся Іван Франко
    Будинок № 8, де зупинявся Іван Франко
  • Меморіальна дошка на будинку № 8
    Меморіальна дошка на будинку № 8
  • Варіанти адресних табличок
    Варіанти адресних табличок

Установи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Державний архів міста Києва, ф. 17, оп. 4, спр. 203, арк. 9.
  2. ↑ Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // Державний архів Київської області. Ф. 35. Оп. 1. Спр. 535. Арк. 1–3. (рос. дореф.)
  3. ↑ Карты и схемы Киева. // Вебсайт «Памяти киевских трамваев». (рос.)(англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Несторівський провулок // Веб-енциклопедія Києва.
  • Нестеровский проулок // Весь Киев : адресная и справочная книга на 1907 год / Издатель: С. М. Богуславский. — К.: Типография 1-й Киевской артели Печатного дела, Трехсвятительская ул. д. 5, 1907. — Кол. 114. (рос. дореф.)
  • Нестеровський пров. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 205.
  • Нестеровський пров. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 116.
  • Нестеровський пров. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 171.


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Несторівський_провулок&oldid=33934091