Нижня Шевирівка — Вікіпедія

селище Нижня Шевирівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Тер. громада Сорокинська громада
Код КАТОТТГ UA44040030420025951
Основні дані
Засновано 1920
Площа 0,923 км²
Населення 824
Густота 892,74 осіб/км²;
Поштовий індекс 94484
Телефонний код +380 6435
Географічні координати 48°16′01″ пн. ш. 39°40′21″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 72 м
Водойма р. Велика Кам'янка


Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Карта
Нижня Шевирівка. Карта розташування: Україна
Нижня Шевирівка
Нижня Шевирівка
Нижня Шевирівка. Карта розташування: Луганська область
Нижня Шевирівка
Нижня Шевирівка
Мапа

Нижня Шевирівка (раніше Орджонікідзе) — селище в Україні, у Сорокинській міській громаді Довжанського району Луганської області. З 2014 року є окупованим. Населення становить 824 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°16' пн. ш. 39°40' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селище — 0,923 км².

Селище розташоване у східній частині Донбасу за 3 км від села Верхньошевирівка. Територією селища протікає річка Велика Кам'янка.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші поселенці на території сучасного селища належать до XVIII століття.

У 1929 році на території селища було засновано колективне господарство ім. Орджонікідзе. Колгосп спеціалізувався на вирощуванні фруктів та овочів.

1991 року було здано в експлуатацію Орджонікідзевську ЗОШ I–III ступенів. Починаючи з 2002 року навчання в школі ведеться українською мовою.

Селище внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[1].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Сорокинської міської громади.[2]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сорокинського району, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[3].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 824 особи, з них 10,19% зазначили рідною мову українську, 89,32% — російську, а 0,49% — іншу[4].

Економіка

[ред. | ред. код]

Економічний сектор представлений сільськогосподарським підприємством ФГ «Краснодон Агро».

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

У селищі діють ЗОШ I–III ступенів, ясла-садок, амбулаторія, клуб, бібліотека, відділення поштового зв'язку, дитяча школа мистецтв.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 193–194, матеріали С. Н. Щеголькова, Е. Н. Мирошниченко).

Посилання

[ред. | ред. код]