Нижня Шевирівка — Вікіпедія
селище Нижня Шевирівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Довжанський район |
Тер. громада | Сорокинська громада |
Код КАТОТТГ | UA44040030420025951 |
Основні дані | |
Засновано | 1920 |
Площа | 0,923 км² |
Населення | 824 |
Густота | 892,74 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 94484 |
Телефонний код | +380 6435 |
Географічні координати | 48°16′01″ пн. ш. 39°40′21″ сх. д.H G O |
Висота над рівнем моря | 72 м |
Водойма | р. Велика Кам'янка
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | |
Селищна влада | |
Карта | |
Нижня Шевирівка (раніше Орджонікідзе) — селище в Україні, у Сорокинській міській громаді Довжанського району Луганської області. З 2014 року є окупованим. Населення становить 824 осіб.
Географічні координати: 48°16' пн. ш. 39°40' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селище — 0,923 км².
Селище розташоване у східній частині Донбасу за 3 км від села Верхньошевирівка. Територією селища протікає річка Велика Кам'янка.
Перші поселенці на території сучасного селища належать до XVIII століття.
У 1929 році на території селища було засновано колективне господарство ім. Орджонікідзе. Колгосп спеціалізувався на вирощуванні фруктів та овочів.
1991 року було здано в експлуатацію Орджонікідзевську ЗОШ I–III ступенів. Починаючи з 2002 року навчання в школі ведеться українською мовою.
Селище внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Сорокинської міської громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сорокинського району, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[3].
За даними перепису 2001 року населення селища становило 824 особи, з них 10,19% зазначили рідною мову українську, 89,32% — російську, а 0,49% — іншу[4].
Економічний сектор представлений сільськогосподарським підприємством ФГ «Краснодон Агро».
У селищі діють ЗОШ I–III ступенів, ясла-садок, амбулаторія, клуб, бібліотека, відділення поштового зв'язку, дитяча школа мистецтв.
- ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014.
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 193–194, матеріали С. Н. Щеголькова, Е. Н. Мирошниченко).
- Облікова картка [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.] на сайті ВРУ
- Погода в селі Орджонікідзе [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |