Новоафонська печера — Вікіпедія

Новоафонська печера
Зображення
Країна  Грузія
Адміністративна одиниця Абхазька Автономна Республіка
Висота над рівнем моря 220 м
Дата відкриття (винаходу) 1961
Довжина або відстань 3285 м
Вертикальна глибина 183 м
Об'єм 0,0015 км³
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Новоафонська печера у Вікісховищі

43°05′26″ пн. ш. 40°48′36″ сх. д. / 43.09065° пн. ш. 40.810008333333° сх. д. / 43.09065; 40.810008333333

Новоафонська печера (абх.: Афон Ҿыцтәи аҳаҧы) — одна з найбільших печер у світі, величезна карстова порожнина, своїми розмірами співмірна з такими найбільшими підземеллями світу, як Шкоціанська печера в Словенії і Карлсбадська в США. Розташована в Абхазії під схилом Іверської гори, біля міста Новий Афон. Є величезною карстовою порожниною об'ємом близько 1 млн м³. Поблизу печери розташовано Новоафонський монастир Симона Кананіта. У одному із відгалужень печери жив сам апостол.

«Череп»

Печеру відкрив у 1961 році Гіві Шалвович Смир, який з 2001 року є директором комплексу Новоафонських печер. З 1975 року відкрита для туристів.

Новоафонська печера складається з 9-ти залів, у перших 6-х проводяться щоденні екскурсії, у наступних 2-х — щотижневі, одну залу зарезервовано для наукової праці. Назви зал за чергою:

  • Зал «Апсни»
  • Зал Спелеологів
  • Зал «Нарта»
  • Зал «Апсар»
  • Зал «Анакопія»
  • Зал «Іверія»
  • Зал «Аюхаа»
  • Зал імені Гіві Смир
  • Зал для наукової праці — без назви

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Найбільший зал печери — «Зал спелеологів». Його довжина — 260 метрів, висота — до 50 метрів, ширина — до 75 метрів.
  • Найвищий зал печери — зал «Апсар». Його висота — до 70 метрів.
  • Найкращі зали печери — Зали імені Гіві Смир, «Анакопія», Геліктитовий грот і Коралітова галерея.

Транспортна система

[ред. | ред. код]

З 1975 року у печері діє підземна вузькоколійна залізниця, яку іноді називають «метрополітен в печері». Залізниця має три станції.

Дивись також

[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]