Нозологія — Вікіпедія

Нозоло́гія (грец. νόσος (хвороба) + грец. λόγος (вчення)) — учення про хвороби, що містить біологічні та медичні основи хвороб, а також їхню етіологію, патогенез, номенклатуру і класифікації, профілактику захворювань.^[1][2] Відповідно до нозології виділяють нозологічні одиниці, або форми, тобто ту чи іншу конкретну хворобу з типовим для неї поєднанням симптомів і функціонально-морфологічними змінами, які є їх основою, а також певною етіологією й патогенезом.

Нозологію становлять такі вчення і поняття:

• медицина — вчення про причини виникнення хвороб;
• Патогенез — механізми виникнення та розвитку хвороби;
• Патоморфологія — морфологічні зміни, що виникають при розвитку хвороб;
• Вчення про номенклатуру і класифікацію хвороб;
• Теорія діагнозу, тобто ідентифікація хвороб;
• Патоморфоз — вчення про мінливість хвороб під впливом різних факторів;
• Лікарські помилки і ятрогенії — хвороби та патологічні стани, які спричинює дія медичного персоналу.

• Патологічна фізіологія. В 3-х ч. Ч. І. Нозологія / За ред. проф. М. С. Регеди. — Львів, 2009. — 310 с.

• Нозологічні форми

Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.