Номерні знаки на території України до 1992 року — Вікіпедія

Упродовж XX століття до 1991 року українські землі входили до складу Австро-Угорщини, Російської імперії, Польщі, Румунії, Угорщини, Чехословаччини, Рейхскомісаріату та Генерал-губернаторства ІІІ Рейху, Радянського Союзу.

Австро-Угорська Імперія

[ред. | ред. код]

До складу Австро-Угорської Імперії входили Галичина, Буковина та Закарпаття.

Австрійська частина

[ред. | ред. код]
Галицький автономер (зр.1905 р.)
Буковинський автономер Вижницького повіту (зр.1905 р.)
Галицький автономер імпортованих ТЗ

Австрійська частина дуалістичної монархії запровадила номерні знаки 1905 року. Регіональна приналежність до коронної землі визначалася однією латинською літерою. Для Галичини (Королівство Галичини та Володимирії) це була літера S, для Буковини (Герцогство Буковина) — Т. Римська цифра (число) означала порядкову серію. Порядковий номер транспортного засобу (1-3 арабські цифри). Порядкові номери визначали регіональну приналежність транспортного засобу в межах коронної землі і видавалися інтервалами (по 10-15 номерів на повіт, для Лембергу — 40). Зазвичай найперша тисяча номерних знаків видавалася без римського числа, однак в Галичині (також в Богемії та у Відні) «римська» серія використовуваляся від початку реєстрації транспортних засобів.

Повіт Галичини Інтервал
Бережани S81-S90
Бібрка S21-S30
Богородчани S41-S50
Борщів S51-S60
Броди S61-S70
Бучач S101-S110
Городенка S226-S235
Гусятин S236-S245
Добромиль S151-S160
Долина S161-S170
Дрогобич S171-S190
Жидачів S851-S860
Жовква S841-S850
Заліщики S801-S810
Збараж S811-S820
Зборів S821-S830
Золочів S831-S840
Калуш S286-S295
Кам'янка-Бузька S296-S305
Коломия S316-S325
Косів S326-S335
Львів (Лемберг — передмістя) S401-S410
Львів (Лемберг — місто) S871-S910
Мостиська S421-S430
Надвірна S441-S450
Перемишляни S541-S550
Печеніжин S481-S490
Підгайці S511-S520
Рава-Руська S561-S570
Рогатин S571-S580
Рудки S591-S600
Самбір S616-S625
Скалат S641-S650
Снятин S651-S660
Сокаль S661-S670
Станіславів (Івано-Франківськ) S671-S680
Старий Самбір S681-S690
Стрий S691-S705
Теребовля S761-S770
Тернопіль S726-S735
Тлумач S751-S760
Турка S771-S780
Чортків S131-S140
Яворів S276-S285


Повіт Буковини Інтервал
Чернівці (місто) Т1-Т50
Чернівці (передмістя) Т51-Т75
Кіцмань Т126-Т150
Сторожинець Т201-Т225
Вашківці Т251-Т275
Вижниця Т276-Т300
Заставна Т301-Т325

Для транспортних засобів, що перебували в австрійський частині імперії вимагалися номерні знаки звичайної схеми з додаванням суфікса червоного кольору (U — для Угорщини, G — для Боснії і Герцеговини, Z — для всіх інших).

Угорська частина

[ред. | ред. код]
Закарпатський автономер (зр.1910 р.)

Угорська частина імперії впровадила номерні знаки 1910 року. Регіональна приналежність визначалася префіксом — червоною римською цифрою (для Будапешту) або однією червоною латинською літерою (для всіх інших регіонів). На землях, що зараз входять до складу Закарпатської області було запроваджено літерний код «К» за назвою міста Кошіце, що зараз перебуває в складі Словаччини.

Російська імперія

[ред. | ред. код]
Київський автономер (1917 р.)

В Російській імперії, до якої входила частина українських земель, не було сформовано єдиного підходу до стандартизації номерних знаків, які здебільшого містили лише цифри. Місцеві управи реєстрували транспортні засоби і видавали номерні знаки на свій розсуд, а окремі управи вимагали міняти їх щорічно. Існувала проблема взаємного невизнання номерних знаків різними регіонами.

Матеріали фотохроніки Києва часів лютневої революції 1917 року дозволяють вважати, що автотранспорт було укомплектовано номерними знаками з використанням літер.

Період визвольних змагань

[ред. | ред. код]

Стара фотохроніка передає наявність номерних знаків на київських автомобілях в період визвольних змагань часів УНР. Номерні знаки з літерним префіксом, тире і трьох цифр (формат «А-123») мали світле тло і темні літери. [1] [2]

Польща

[ред. | ред. код]
Львівський автономер (Польща 1928 р.)
Волинський автономер (Польща 1937 р.)

В Польщі, до якої в 1918 році відійшла частина українських земель від колишньої Австро-Угорщини, номерні знаки було введено в 1922 році. До складу Польщі входило чотири «українських» воєводства: Волинське (код WŁ), Львівське (код LW), Станіславське (код ST), Тернопільське (код TR). Номерні знаки цього типу модифікувались в 1928 та 1933 роках. 1937 року запроваджено нову схему номерних знаків, за якою кожному воєводству виділявся цифровий інтервал, а тип ТЗ визначався літерою. Волинське воєводство отримало інтервал 95000-99999, Львівське — 40000-44999, Станіславське — 70000-74999, Тернопільське — 80000-84999.

Тернопільський автономер (Польща 1937 р.)
Волинський мотономер (Польща 1937 р.)

Румунія

[ред. | ред. код]
Ізмаїльський автономер (Румунія 1908 р.)
Хотинський автономер (Румунія 1908 р.)

В 1918 році Південна Буковина увійшла до складу Румунії, а в 1920 році — і Північна. Також до складу Румунії входив регіон Буджак, що є південною частиною Одеської області. Системні номерні знаки Румунія запровадила 1908 року і ця система проіснувала до 1966. Цифровий номер (1-5 цифр) доповнювався літерним регіональним суфіксом (1-3 литери). Північна Буковина, що тепер входить до складу України, займала три повіти: Чернівці — код Cţi [3], Хотин — код Ht, Сторожинець — код Stj. Частково до складу України увійшов Радівецький повіт, а саме Селятин (код Rdţ). Буджак мав код Is за назвою міста Ізмаїл [4].

Чехословаччина

[ред. | ред. код]
Іршавський автономер (Чехословаччина 1932 р.)

До 1932 року в Чехословаччині застосовувались номерні знаки Австрійського формату зразка 1905 року. В Закарпатті, що в 1918 році увійшло до складу цієї країни, номерні знаки Угорського формату було змінено вказаним форматом з використанням дволітерового префіксу «PR».

В 1932 році було запроваджено нові номерні знаки, що складалися з однієї літери (коду регіону) та до п'яти цифр. Кодом Закарпаття стала літера R (розшифровується як «Підкарпатська Русь»). Кожен регіон області мав власний цифровий інтервал. До 1935 року видавалися лише номерні знаки поліційного відділу міста Ужгорода, всі інші — з 1935 і до угорської окупації в 1939 році.

Район Автомобілі Мотоцикли
Ужгород (поліційний відділ) 1-4.500 1-1.500
Ужгород 4.501-5.500 1.500-2.000
Перечин 5.501-6.500 2.001-2.500
Великий Березний 6.501-7.000 2.501-3.000
Мукачеве (поліційний відділ) 7.001-9.500 3.001-4.000
Мукачеве 9.501-10.500 4.001-4.500
Берегове 10.501-12.500 4.501-5.500
Свалява 12.501-13.500 5.501-6.000
Іршава 13.501-14.500 6.001-6.500
Виноградів (Севлуш) 14.501-15.000 6.501-7.500
Хуст 15.501-17.000 7.501-8.500
Тячів 17.001-18.000 8.501-9.000
Міжгір'я (Волове) 18.001-19.000 9.001-9.500
Рахів 19.001-20.000 9.501-10.000

Угорщина

[ред. | ред. код]

З 1939 до 1944 років Закарпаття було окуповане Угорщиною [5]. Відомостей про застосування угорських номерних знаків на території краю немає. Відомо, що в самій Угорщині у цей період номерні знаки офіційно не видавалися, а виготовлялися власноруч, тому існувало безліч підробок.

СРСР (до Другої світової війни)

[ред. | ред. код]

До 1931 року приймалися лише законодавчі акти про впорядкування номерних знаків, але принцип видачі місцевими органами влади зберігався.

Центральноукраїнський автономер (СРСР 1931 р.)
Київський автономер (СРСР 1934 р.)

У 1931 році в СРСР запроваджено перший загальнодержавний стандарт номерних знаків. Регіон позначався першою літерою: К — Київ, Л — Луганськ, М — Крим, Н — Харків, О — Одеса.

1934 року впроваджено номерні знаки американського стилю зі спеціальними написами, що позначали регіон, в нижній частині таблички. Такі написи мали назву «ДОРТРАНС». Вісім дортрансів стосувалися України.

Регіон ДОРТРАНС
Вінницька обл. ВИННИЦА
Дніпропетровська обл. ДНЕПР
Донецька обл. ДОНЕЦ
Київська обл. КИЕВ
Кримська АРСР КРЬІМ
Одеська обл. ОДЕССА
Харківська обл. ХАРЬКОВ
Чернігівська обл. ЧЕРНИГОВ

В 1936 році впроваджено номерні знаки чорного кольору, на яких код регіону реєстрації позначався двома літерами. Цікаво, що на цьому типі номерних знаків використовувався шрифт, дуже схожий на впорваджений у Великій Британії в 1935 році шрифт номерних знаків «Чарлз Райт», а самі номери — на англійські періоду 1903–1932 рр. Номінально цей тип номерних знаків існував до 1947 року, однак через німецьку окупацію 1941–1945 рр. на території України існували номерні знаки німецького формату 1906 року.

Аккерманський (Ізмаїльський) автономер (СРСР 1936 р.)
Регіон Серія
Вінницька обл. УВ, УГ
Волинська обл. ШБ
Ворошиловаградська(з 1958 р. Луганська)обл. ФГ
Дніпропетровська обл. УП, УР, УФ, ЦД
Дрогобицька обл. ШБ
Житомирська обл. ФМ
Запорізька обл. ХА
Ізмаїльська обл. (Аккерманська) ЮЮ
Кам'янець-Подільська обл. (майбутня Хмельницька) УТ, ЩЭ, ЯШ
Київ УК, УЛ, ФО, ФП
Київська обл. УЭ, УЮ, ФС
Кіровоградська обл. ХК
Кримська обл. (АРСР) КТ
Львівська обл. АЕ, ФК
Миколаївська обл. УБ, УС
Одеська обл. УН, УО, ФФ, ФХ
Полтавська обл. УУ, ЮА
Сталінська обл. (майбутня Донецька) УД, УЕ, УЖ
Станіславська обл. (майбутня Івано-Франківська) ФВ
Сумська обл. ХС
Харківська обл. УХ, УЦ, УШ
Херсонська обл. ХН
Чернівецька обл. ХХ, ЮЧ
Чернігівська обл. УЧ

Період німецької окупації

[ред. | ред. код]
Окупаційний автономер (ІІІ Рейх 1941 р.)
Окупаційний автономер (ІІІ Рейх 1942 р.)
Окупаційний автономер (ІІІ Рейх 1943 р.)

Номерні знаки німецького стандарту було введено в 1941 році для командування Вермахту в Україні (серія MU). В 1941 році окупаційною владою було впроваджено номерні знаки серії RKU — райхскомісаріат Україна, з 1942 до 1945 серія RU замінила попередню. В окрузі Галичина, що входив до складу Генерал-губернаторства Польща в 1943 році було заведено серію VOst (V означало 5-й дистрикт).

Діапазон серії RKU Генеральний комісаріат
1-2000 Брест-Литовськ (спецсерія)
2001-3000 Брест-Литовськ
3001-4000 Житомир
4001-5000 Київ
6001-7000 Миколаїв
7001-8000 Дніпропетровськ

В межах Генеральних округів існував дрібніший розподіл по діапазонах між окремими містами. До генерального округу Поділля входили південно-білоруські райони: Пінськ, Кобрин і т. д. Генеральний округ Таврія мав також назву Крим, однак розташовувався не на Кримському півострові, а на територіях Херсонської і Запорізької областей.

Діапазон серії RU Генеральний округ
1-300 Управління Рейхскомісаріату в Рівному (з 1943 р.)
1-160000 Поділля
200001-265000 Житомир
265001-267000 Полісся (з 1943 р.)
300001-360000 Київ
400001-451000 Миколаїв
500001-552000 Дніпропетровськ
600001-621999 Таврія
690000-692000 Робочі служби (з 1943 р.)

СРСР (після Другої Світової Війни)

[ред. | ред. код]

ГОСТ3207-46

[ред. | ред. код]
Харківський автономер (СРСР 1946 р.)
Харківський дворядковий автономер (СРСР 1946 р.)

Після закінчення Другої Світової Війни всі землі сучасної України увійшли до складу СРСР. В 1947 році було оновлено вигляд (чорні символи на жовтому тлі) і змінено серії номерних знаків та запроваджено повну перереєстрацію транспорту, що перебував на окупованих територіях і трофейних ТЗ.

Регіон Серія
Вінницька обл. ЖЮ, УА, УЦ, ЩК, ЩЦ
Волинська обл. ПТ, УВ, ЩШ
Ворошиловградська(з 1958 р. Луганська) обл. УБ, УГ, УД, УЕ, ЩД, ЩЛ, ЩМ
Дніпропетровськ місто УИ, ЧУ, ЧЯ
Дніпропетровська обл. ГЩ, УК, ФЩ, ХЯ, ЧГ, ЩО, ЩЮ
Дрогобицька обл. УЖ, УЗ
Житомирська обл. ПЯ, УМ, УН, ЩЯ
Закарпатська обл. УЛ, ЩР, ЯХ
Запорізька обл. ЖГ, УО, УП, ЩТ, ЩУ
Ізмаїльська обл. (з 1954 р. в складі Одеської) УР, ЩФ
Кам'янець-Подільська (з 1954 р. Хмельницька) обл. УС, УТ, ЩЭ, ЯШ
Київ УЧ, УШ, УЭ, УЮ, ЩА, ЩБ, ЯЮ, ЯЯ
Київська обл. ФН, ФО, ФП, ФР, ЩС
Кіровоградська обл. ТФ, ФА, ФБ, ХЭ
Кримська обл. КМ, КЯ, ЦЛ, ЦР, ЦС, ЦЧ
Львів місто ФВ, ЩВ, ЩГ
Львівська обл. ТХ, УЯ
Миколаївська обл. ФД, ФЕ, ЩП
Одеса місто ФЖ, ЧД, ЧС, ЧТ
Одеська обл. ФГ, ФЗ, ФИ
Полтавська обл. ТУ, ФК, ФЛ, ХЩ
Рівненська обл. ТЮ, ФМ, ЩН
Сталінська обл. (майбутня Донецька) ПУ, ПФ, ПЮ, УУ, УФ, УХ, УЩ, ХХ, ЧЕ, ЧУ, ЧФ, ЩЕ, ЩЖ, ЩЗ, ЩИ, ЩХ, ЩР
Станіславська обл. (майбутня Івано-Франківська) ТЦ, ФУ
Сумська обл. ФС, ФТ, ЩЧ
Тернопільська обл. ТЧ, ФФ
Харків місто ФХ, ЧП, ЧР, ЧХ
Харківська обл. ФЦ, ФЧ, ХО
Херсонська обл. ТЭ, ФШ, ЩЩ
Черкаська обл. ОЩ, ТТ, ТЯ (5001-9999)
Чернівецька обл. ТЯ (0001-5000), ФЯ
Чернігівська обл. ФЭ, ФЮ, ЦН

ГОСТ3207-58

[ред. | ред. код]
Кримський автономер (СРСР 1960 р.)
Кримський задній автономер (СРСР 1960 р.)
Чернігівський причепний номер (СРСР 1960 р.)

В 1959 році було розроблено, а в 1960-у запроваджено стандарт номерних знаків з трьома літерами, перші дві з яких означали регіон. На чорному тлі розташовувалися білі знаки.

Регіон Серія
Вінницька обл. ВИ
Волинська обл. ВН
Дніпропетровська обл. ДН, ДП
Донецька (Сталінська до 1961 р.) обл. ДО, ДЦ, СЛ
Житомирська обл. ЖИ
Закарпатська обл. ЗА
Запорізька обл. ЗП, ЗР
Івано-Франківська (Станіславська до 1962 р.) обл. ИФ, СЯ
Київ КИ, ХТ
Київська обл. КХ
Кіровоградська обл. КД
Кримська обл. КР, ЦС
Луганська (Ворошиловградська після 1970 р.) обл. ВГ, ЛУ
Львівська обл. (1960 р. до складу увійшла Дрогобицька обл.) ЛВ, ДР
Миколаївська обл. НИ
Одеська обл. ОД, ОЕ
Полтавська обл. ПО
Рівненська обл. РВ
Сумська обл. СУ
Тернопільська обл. ТЕ
Харківська обл. ХА, ХК
Херсонська обл. ХО
Хмельницька обл. ХМ
Черкаська обл. ЧК
Чернівецька обл. ЧВ
Чернігівська обл. ЧН

Для міжнародного руху існували окремі серії, що охоплювали всю територію УРСР: АЕК, АЕМ, ВЕК, ВЕМ, ВМА, ВМВ, ВМК, ВММ, ВРК, ВСК

ГОСТ3207-77

[ред. | ред. код]
Ворошиловградський приватний автономер (СРСР 1980 р.)
Полтавський державний автономер (СРСР 1980 р.)
Житомирський дворядковий номер (СРСР 1980 р.)
Кримський автономер для нерезидентів(СРСР 1980 р.)
Херсонський причепний номер (СРСР 1980 р.)

В 1977 році було розроблено, а в 1980-му впроваджено останній радянський стандарт номерних знаків, що пережив сам Радянський Союз і став основою для запровадження перших національних номерних знаків в багатьох новостворених державах.

Регіон Авто і

мото серії

Серії міжнародного руху Серії причепів Серія

нерезидентів

Вінницька обл. ВИ АЕК ВИ, ВЦ, ХО 649
Волинська обл. ВН ВН ВН, ВЧ 650
Дніпропетровська обл. ДН, ДП АЕТ ДМ, ДН, ДО, ДП, ДР, ДХ, ДЭ, ХХ 652
Донецька обл. ДО, ДЦ АЕХ ДЕ, ДЛ, ДФ, СЖ, СЛ, ХЕ 653
Житомирська обл. ЖИ, нЖБ, нЖЖ АЕМ ЖИ, ЖК, НН 654
Закарпатська обл. ЗА ВЕЕ, аОС, вОС, еОС, кОС ЗА, ЗТ, НМ 655
Запорізька обл. ЗП, жЗН, ВЕК, вОК, еОК ЕЕ, ЗО, ЗП, ЗР, ЗС 656
Івано-Франківська обл. ИФ ВЕН, рОС, сОС, тОС ИГ, ИД, ЕН 657
Київ КИ, ХТ аХТ, вХТ, еХТ, кХТ, ВЕР КИ, УЧ, УШ 658
Київська обл. КХ КХ КХ, ФЛ, ФМ, ФН 659
Кіровоградська обл. КД ВЕТ ВС, КД, ФА 660
Кримська обл. КР КР КР, ЦД, ЦР, ЦС 661
Луганська (Ворошиловградська) обл. ВГ АЕН, мОА ВП, ВР, ЛУ, ЛФ 651
Львівська обл. ЛВ ВМА, ОНА, вОН, еОН, кОН, мОН, нОН ЛВ, ЛС, ХР 662
Миколаївська обл. НИ ВМВ НИ, НК 663
Одеська обл. ОД ВМК, ОТВ, кОТ, мОТ, сОТ ОГ, ОД, ОЕ, ОЭ, ОЯ 664
Полтавська обл. ПО ВММ, оОК ПО, ПТ, ХТ 665
Рівненська обл. РВ РВ РВ, РИ 666
Сумська обл. СУ ВМТ, оОХ ОТ, СИ, СУ 667
Тернопільська обл. ТЕ ТЕ ТЕ, ТЖ 668
Харківська обл. ХА, ХК ХА, ХК ХА, ХГ, ХЦ, ХЮ, ХЯ 669
Херсонська обл. ХО ХО ХД, ХЖ, ХИ, ХН, ХШ 670
Хмельницька обл. ХМ ХМ ХЛ, ХМ, ХФ 671
Черкаська обл. ЧК ВСР РК, ЧК, ЧЛ, ЧМ 672
Чернівецька обл. ЧВ ВСА ОХ, ЧВ, ЧЦ 674
Чернігівська обл. ЧН ВСХ ХВ, ЧН, ЧО 673

Див. також

[ред. | ред. код]