Нунівак — Вікіпедія

Нунівак
англ. Nunivak Island
Обрив (кліф) берега острова Нунівак
Карта
Мапа острова Нунівак
Географія
60°5′42″ пн. ш. 166°12′40″ зх. д. / 60.09500° пн. ш. 166.21111° зх. д. / 60.09500; -166.21111
Місцерозташування	Північна Америка Берингове море (Тихий океан)
Акваторія	Берингове море
Група островів	вулканічний острів
Площа	4209  км² (134-те місце)
Довжина	106  км
Ширина	77  км
Найвища точка	гори Роберта, 511 м
Країна
США
Регіон	Аляска
Район	неорганізований боро, Бетел
Населення	202 особи (2016)
Відкрито	25 червня 1788
Нунівак Нунівак (Північна Америка)
Нунівак Нунівак (Аляска)
Нунівак у Вікісховищі

Острів Нунівак (англ. Nunivak Island) — острів у Беринговому морі, розташований біля південно-західного узбережжя штату Аляска, Сполучені Штати Америки (Північна Америка).

Острів в східні частині Берингового моря, що у північних широтах Тихого океану, на південному-заході штату Аляска, та відділений від материка, на сході Етолінською протокою, ширина якої, у найвужчій частині становить 30 км. Простягся з заходу на схід на 106 км, при максимальній ширині до 56 км (з півночі на південь). Має площу: за одними даними 4226,78 км², за іншими — 4209 км²^[1] (2-ге місце в Беринговому морі після острова Святого Лаврентія, 6-те на Алясці, 8-ме у США та 133-тє у світі). Найбільша висота 510,5 м (гори Роберта).

Острів Нунівак має вулканічне походження. Більшу частину поверхні займає вулканічне плато висотою 160 м і більше. На острові розташовано близько 60 шпунтових вулканічних конусів і чотири маари. Осадові породи крейдового періоду перекриті тонкими потоками лави пахоехое, що виливалися з невеликих щитових вулканів. Виверження відбувалися протягом 5 періодів діяльності, що почалася 6,1 млн років тому. Велика частина поверхні була сформована протягом двох періодів в плейстоцені, що закінчилися близько 300 тис. років тому, проте вулканічна активність продовжилася і в голоцені^[2][3]. Точна дата останнього виверження невідома. Виходячи з історії вулканічної активності вона вважається частиною Вулканічної провінції Берингового моря^[en][4]. По острову протікає понад 40 річок. Солонуваті лагуни поширені по східному і південному узбережжю. Берегові кручі (кліфи) вулканічних плато — по північно-західному узбережжю.

Тундра — типовий ландшафт острова. Полярна верба тут виростає не більше 1,2 м заввишки. Принаймні, 89 видів морських і водоплавних птахів гніздяться на острові. Щільні пташині базари і місця літніх гніздівель птахів є по всіх берегах і всередині острова на тундрових озерах. Кілька століть тому на острові Нунівак в невеликій кількості водилися північні олені — карибу, майже повністю винищені на початку XX століття. У 1930 і 40-х роках на острів були завезені північні олені і вівцебики. Велика частина острова є національним заповідником «Дельта Юкону»^[en], яким керує американська Служба рибних ресурсів та дикої природи США.

Населення острова Нунівак у 2000 році становило 210 осіб, в 2010 — 191 особа, а в 2016 — 202 особи. Тут проживає переважно етнічна група ескімосів — юпік^[en][5]. Єдиний населений пункт — містечко Мекорьюк, що на північному узбережжі острова. Майже всі корінні жителі острова знають нунівак-чупійський діалект центрально-юпійської мови, хоча говорять англійською. Робляться спроби зберегти юпікську мову, яку викладають в школах. Остров'яни все ще залежать значною мірою від полювання, а також від комерційного вилову риби та сезонної роботи на материку.

• Список островів за площею

• Nuniwarmiut Piciryarata Tamaryalkuti 'Nunivak Cultural Programs (англ.)
• Nunivak Eskimo Margaret Lantis in Handbook of North American Indians v5 Arctic pp 209–223. Government Printing Office, Washington. Copyright 1984 Smithsonian institution, (англ.)
• The social culture of the Nunivak Eskimo. Margaret Lantis. Transactions, American Philosophical Society (vol. 35, Part 3, 1946) (англ.)

Це незавершена стаття про острів, чи острови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з географії Аляски. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.