Ніколас Гаслер — Вікіпедія

Ф
Ніколас Гаслер
Ніколас Гаслер
Ніколас Гаслер
Ніколас Гаслер у 2019 році
Особисті дані
Повне ім'я Ніколас Гаслер
Народження 4 травня 1991(1991-05-04) (33 роки)
  Вадуц, Ліхтенштейн
Зріст 178 см
Громадянство  Ліхтенштейн[1]
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Ліхтенштейн «Вадуц»
Номер 4
Юнацькі клуби
2001–2003
2003–2009
Ліхтенштейн «Трізен»
Ліхтенштейн «Бальцерс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009–2010 Ліхтенштейн «Бальцерс» 18 (4)
2010–2011 Ліхтенштейн «Ешен-Маурен» 21 (3)
2011–2017 Ліхтенштейн «Вадуц» 173 (16)
2017–2018 Канада «Торонто» 32 (3)
2018–2019 США «Чикаго Файр» 14 (0)
2019 США «Спортінг Канзас-Сіті» 9 (0)
2020–2022 Швейцарія «Тун» 80 (7)
2022– Ліхтенштейн «Вадуц» 44 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2009 Ліхтенштейн Ліхтенштейн (U-19) 12 (0)
2009–2012 Ліхтенштейн Ліхтенштейн (U-21) 10 (0)
2010– Ліхтенштейн Ліхтенштейн 99 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ніколас Гаслер (нім. Nicolas Hasler; нар. 4 травня 1991, Вадуц) — ліхтенштейнський футболіст, який грає на позиції вінгера у клубі «Вадуц» та національній збірній Ліхтенштейну. Є сином Райнера Гаслера, визнаного найкращим футболістом Ліхтенштейну 50-річчя (1954—2003).[2]

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ніколас Гаслер народився у Вадуці. Розпочав займатися футболом у юнацькій команді клубу «Трізен», з 2003 року перейшов до структури клубу «Бальцерс».[3] У 2009 році розпочав грати в дорослій команді клубу, втім за рік перейшов до іншого ліхтенштейнського клубу «Ешен-Маурен», у якому також грав лише протягом року. У 2011 році Ніколас Гаслер перейшов до клубу «Вадуц». У складі команди Гаслер грав протягом 6 років, протягом яких став п'ятиразовим володарем Кубка Ліхтенштейну, а також переможцем другого швейцарського дивізіону в сезоні 2012—2013 років, після чого команда з ліхтенштейнської столиці вийшла до швейцарської Суперліги. У червні 2017 року Гаслер покинув «Вадуц», у зв'язку з тим, що йому не вдалось узгодити з керівництвом клубу умови нового контракту.[4]

13 липня 2017 року Ніколас Гаслер підписав контракт із клубом МЛС «Торонто».[5] Протягом року виступів у канадському клубі Гаслер став спочатку переможцем регулярної першості, а пізніше володарем Кубка МЛС, одночасно разом із клубом став переможцем чемпіонату Канади. Клуб з Торонто цього року також дійшов до фіналу Ліги чемпіонів КОНКАКАФ, де лише у фіналі в серії пенальті поступився мексиканському клубу «Гвадалахара».

20 липня 2018 року Ніколас Гаслер перейшов до іншого клубу МСЛ «Чикаго Файр» в обмін на Джона Бакеро та 50 тисяч доларів.[6] У чиказькому клубі Гаслер грав до 28 березня 2019 року[7], післячого 2 квітня 2019 року став гравцем клубу МСЛ «Спортінг Канзас-Сіті».[8] У кінці року клуб відмовився продовжувати контракт із ліхтенштейнським вінгером[9], і 14 січня 2020 року Гаслер став гравцем клубу Швейцарської Суперліги «Тун».[10] Після вильоту команди за підсумками сезону до другого швейцарського дивізіону клуб вирішив припинити співпрацю з Гаслером, проте пізніше вирішив підписати з ліхтенштейнським футболістом контракт ще на рік.[11] У 2022 році Ніколас Гаслер повернувся до клубу «Вадуц».[12]

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

У 2009 році Ніколас Гаслер зіграв у 3 матчах у складі юнацької збірної Ліхтенштейну. У цьому ж році футболіст дебютував у складі молодіжної збірної Ліхтенштейну, у складі якої грав до 2012 року, та зіграв у її складі 5 матчів. 11 серпня 2010 року Ніколас Гаслер дебютував у складі національної збірної Ліхтенштейну в товариському матчі зі збірною Ісландії. На кінець травня 2023 року зіграв у складі національної збірної 93 матчі, в яких відзначився 5 забитими м'ячами.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
«Вадуц»: 2012–13, 2013–14, 2014–15, 2015–16, 2016–17, 2022–23
«Торонто»: 2017
«Торонто»: 2017
«Торонто»: 2018

Особисті

[ред. | ред. код]
  • Гравець року в Ліхтенштейні: 2015, 2017, 2018

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://www.uslchampionship.com/nicolas-hasler
  2. uefa.com (29 жовтня 2014). Member associations - Switzerland - News. UEFA.com. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 24 жовтня 2020.
  3. Nicolas Hasler - FC Balzers. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 29 липня 2010. (нім.)
  4. Fussball: Nicolas Hasler verlässt FC Vaduz definitiv. radio.li. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 22 червня 2017. (нім.)
  5. Toronto FC sign Liechtenstein International Nicolas Hasler. Toronto FC. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 13 липня 2017. (англ.)
  6. Chicago Fire acquire Nicolas Hasler. Chicago Fire. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 20 липня 2018. (англ.)
  7. Chicago Fire Soccer Club Waives Defender Nicolas Hasler. Chicago Fire. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019. (англ.)
  8. Sporting KC signs 27-year-old defender Nicolas Hasler | Sporting Kansas City. Sportingkc.com. 2 квітня 2019. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 8 квітня 2019. (англ.)
  9. 2019 MLS End-of-Year Waiver Draft set for Monday at 3 pm ET [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  10. Across State Lines: Hasler Signs in Switzerland. SBNation - The Blue Testament. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020. (англ.)
  11. Nicolas Hasler kehrt zu Thun zurück [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  12. Nicolas Hasler zurück zum FC Vaduz. (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]