Нікітіна Галина Олексіївна — Вікіпедія
Нікітіна Галина Олексіївна | |
![]() | |
Смерть: | лютий 1942 |
---|---|
Причина смерті: | розстріл ![]() |
Країна: | ![]() |
Освіта: | ХНЕУ ім. С. Кузнеця ![]() |
Партія: | ![]() |
Нагороди: | ![]() |
Нікітіна Галина Олексіївна (1917 — лютий 1942, Харків) — комсомолка, підпільниця, член підпільного обкому ВЛКСМ міста Харкова в період окупації нацистами, псевдонім «Галя-вишивальниця». Розстріляна Гестапо.

Народилася 1917 року. Закінчила Харківський планово-економічний інститут, працювала асистентом на кафедрі в ньому ж.
Член ВЛКСМ, інструктор Харківського обкому комсомолу, завідувач відділу шкіл.
У жовтні 1941 року за рішенням Харківського обкому ВКП(б) увійшла до складу створеного підпільного обкому ВЛКСМ, першого військового складу, за першого секретаря Олександра Гордійовича Зубарєва. У її сектор входив центр міста, Сумський та Кінний ринки.
У квартирі, де вона жила з мамою, у будинку № 23 на вулиці Алчевських (тоді — Артема), фактично розташовувався підпільний обласний комітет комсомолу.
Під її безпосереднім керівництвом та особисто участі за два місяці підпільні організації надрукували дванадцять різних текстів листівок. Понад шістсот екземплярів, написаних від руки, і тисячі від обкому партії, розповсюджували самостійно.
На початку січня 1942 року заарештована гестапо, у лютому розстріляна.

За радянських часів у Харкові було встановлено два пам'ятники Галині Нікітіній:
- Персональний пам'ятник у дворі будинків № 44 та № 46 на вулиці Мироносицькій. У 2021 році бюст включено до переліку нерухомої культурної спадщини, як пам'ятку історії місцевого значення № 3064-Ха[1]. У січні 2025 році Український інститут національної пам'яті підтримав демонтаж пам'ятника комсомольці, а Харківська ОВА звернулася до Міністерства культури для виключення пам'ятника з реєстру[2]. Ввечері 4 лютого 2025 року пам'ятник було демонтовано[3].
- Погруддя у складі 8 бюстів на Алеї героїв-комсомольців у Сквері Перемоги, закладеної до 40-річчя ВЛКСМ у 1958 році, скульптор Л. Г. Жуковська. Алея була демонтована 24 листопада 2013 року у рамках підготовки до будівництва на території скверу нової Мироносицької церкви[4].
Під своїм ім'ям зазначена в документальних повістях, наприклад, у повісті О. О. Горчакова «Увага: диво-міна!» та інших[5][6].
- ↑ Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 14 січня 2021 року № 10 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
- ↑ У Харкові демонтують погруддя комуністці. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 4 лютого 2025.
- ↑ У центрі Харкова демонтовано пам'ятник комсомолці Галині Нікітіній. t.me. Деколонізація. Україна.
- ↑ http://streets-kharkiv.info/khram-za-zerkalnoi-struei-postroyat-za-dva-goda
- ↑ Горчаков О. А. — Внимание: чудо-мина! — М.: Советская Россия, 1973. — 192 с.
- ↑ Верю беспредельно… : Докум. повесть о Герое Сов. Союза И. И. Бакулине / Е. В. Дягилев, И. Я. Мирошников, Н. И. Старовойт. — Харьков: Прапор, 1981. — 142 с.
Нікітіна Галина Олексіївна // Харків у роки Великої Вітчизняної війни. Місто та війна. — СПб. : Алетейя, 2012. — 568 с.