Ніулакіта — Вікіпедія
Ніулакіта | |
---|---|
Географія | |
10°45′ пд. ш. 179°30′ сх. д. / 10.75° пд. ш. 179.5° сх. д. | |
Місцерозташування | Острови Тувалу |
Акваторія | Тихий океан |
Група островів | Тувалу |
Площа | 0,4 км² |
Довжина | 1,1 км |
Ширина | 0,6 км |
Найвища точка | 4,6 м |
Країна | |
Тувалу | |
Адм. одиниця | Niutao Island Councild |
Населення | 35 (2002) |
Ніулакіта (Niulakita) — найпівденніший острів архіпелагу Тувалу, розташований за 270 км на південь від Фунафуті, столиці Тувалу.
Острів має овальну форму. Довжина — близько 1 км. Площа суші — 0,4 км ².
Європейським першовідкривачем Ніулакіта став іспанський мореплавець Альваро де Менданья, відкрив його в 1595 і назвав острів ісп. La Solitaria. Повторно Ніулакіта був відкритий тільки в 1821 американцем Джорджем Барретом (англ. George Barrett). У XIX столітті на острові видобувалося гуано. У 1944 британський уряд продав Ніулакіта австралійській компанії. В цей же час на острів була переселена частина сімей з острова Ніутао, які займалися на Ніулакіта розведенням кокосової пальми. В наш час[коли?] острів є частиною Тувалу.
У 2002 чисельність населення Ніулакіта становила всього 35 осіб.
- Історія острова(англ.)
- Відомості на сайті Jane Resture (англ.)