Обговорення шаблону:Український правопис — Вікіпедія

Питання українського правопису доволі спірне й дуже цікаве, тому одразу буду вказувати джерела появи тих чи інших правописів у цьому варіанті шаблону:

• Правопис Мелетія Смотрицького — його «Граматика», що вплинула на розвиток східнослов'янських мов. Її друком започатковано третій період розвитку українського правопису (Див. статтю Олександра Пономаріва «Чи потрібен нам новий правопис?», 2003)
• Майже усі правописи періоду російської влади взяті із російської сторінки ru:Украинский язык. (який збіг обставин :))
• Про «Руську правопись» тут].
• Найголовніші правила українського правопису (1918) та Головніші правила українського правопису (1919) — див. тут. «Найголовніші…» — містили 25 правил написання українських та 13 правил написання іншомовних слів; голова творчої комісії — Іван Огієнко. «Головніші…» — 28/12 правил; підписав уже міністр Огієнко :)
• Український правопис 1921 року — це видані у 1921 році академічні «Найголовніші…», що містили 32/14 правил. Фактично це вдосконалення «правил» 1918 та 1919 років. Над ними працювали Кримський та Голоскевич.
• Правопис Голоскевича — те що, його так називають я дізнався на форумі [1]. Це «самобутній» правопис прийнятий у Харкові; підписаний Миколою Скрипником. За «відступництво» авторів цього правопису переслідували. [2]
• Про радянські правописи, знову ж таки, на російській сторінці та тут.
• Проекти 1999 та 2003 років — дуже відрізняються. Скадалися відповідно академіками НАН України Василем Німчуком (1999) та Віталієм Русанівським (2003).[3]

Взагалі, для написання статтей про український правопис будуть корисними джерела:

• Пономарьов О. «Чи українській мові потрібен український правопис?»
• Німчук В. «Проблеми українського правопису в ХХ ст.»
• Domivka.NET — Форум «Правопис 1999 року»
• Про проекти правописів 1999 та 2003:
  • Зеркало Недели — «Український правопис»: большой секрет для маленькой компании профессионалов
  • Іван Вихованець. «Ненаукові пристрасті на вколо українського правопису» — Українська мова, 2004

--ΑΜακυχα Θ 00:28, 23 липня 2007 (UTC) (оновлення посилань 21 квітня 2011)Відповісти

чи місце в цьому шабльоні шче ј Максимовичівці? --рівноденник 23:12, 13 вересня 2007 (UTC)Відповісти

Чому б і ні? --ΑΜακυχα Θ 19:57, 18 листопада 2007 (UTC)Відповісти

Може краще писати "Граматика", згідно оригіналу, а не видумувати власні назви? Це з серії неологізмів "Хроніка минулих віків" (Повість временних літ)...-- Alex K 12:56, 24 вересня 2007 (UTC)Відповісти

Малося на увазі "правопис «Граматики» Смотрицького". Хоча "«Граматика» Смотрицького" дійсно краще (зараз зміню) --ΑΜακυχα Θ 19:57, 18 листопада 2007 (UTC)Відповісти

Я частіше зустрічав назву "Харківський правопис", може краще так назвати? Не впевнений, що назва "проросійські правописи" відображає їх суть, і ніколи не зустрічав такого терміну раніше. Чи не буде це оригінальним дослідженням? --Yakudza -พูดคุย 07:02, 12 листопада 2007 (UTC)Відповісти

+1 шчодо Харківського. справді, назва Харківський правопис більш поширена. тим паче стаття називається так --рівноденник ✉ 11:03, 12 листопада 2007 (UTC)Відповісти

Стаття називається так, бо Yakudza її так назвав :) --ΑΜακυχα Θ 19:57, 18 листопада 2007 (UTC)Відповісти

і ніхто не заперечив --рівноденник ✉ 20:02, 18 листопада 2007 (UTC)Відповісти

Я його так назвав, бо частіше зустрічав саме варіант «правопис Голоскевича». Сам не знав чому, бо Голоскевич - лише один з цілої команди творців. Тобто варіант "харківський правопис" - дійсно краще :) --ΑΜακυχα Θ 19:57, 18 листопада 2007 (UTC)Відповісти

Як зробити, щоб збоку від назви "Український правопис" у самому шаблоні було включене посилання на його обговорення (та, можливо, редагування) - я десь таке вже бачив і думаю, що це дуже корисно. (Наприклад у такому ж об'ємному та ще й спірному шаблоні) --ΑΜακυχα Θ 20:06, 18 листопада 2007 (UTC)Відповісти

не стверджуватиму стовідсотково, але якшчо порівняти із тим же {{УНР}}, то бачимо, шчо там у самому шабльоні використовується шабльон. і справді, чому би не зробити тут так само --рівноденник ✉ 20:23, 18 листопада 2007 (UTC)Відповісти

Дякую, так і зробив ;) --ΑΜακυχα Θ 16:48, 6 грудня 2007 (UTC)Відповісти

У шаблоні У. П. назва розділу Правописи часів російської влади, імго, невдала і заанґажована. Її треба змінити--Albedo 13:16, 5 серпня 2010 (UTC)Відповісти

Я не проти! Запропонуйте/замініть на щось краще. --Α.Μακυχα Θ 16:57, 6 серпня 2010 (UTC)Відповісти

Тут зібрав усі джерела, які зміг. Sasha1024 (обговорення) 19:25, 5 вересня 2020 (UTC)Відповісти

Дякую корисно. Мені здається у нас деякі важливі історичні українські правописи зараз відсутні у статті (напр. дивіться внизу про Правопис Метлинського--piznajko 18:51, 2 листопада 2020 (UTC)Відповісти

@Kanzat, Ivasykus, Maksym Ye. та NickK: чому у шаблоні згадується "Емський указ"? Це ж указ про заборону української мови (у книгодрукуванні, у школах/університетах тощо - коротше практично у всіх сферах людського спілкування). При чому тут укрїанський правопис тоді? (там шо у тексті указу вказувалося яким правописом українська мова має писатися? Бо якщо там просто говориться що заборонено користувацька будь-якою абеткою окрім як абеткою російської кирилиці - то це не є "видом українського правопису", це є видом заборони на використання української мови (включно зі своєю унікальною українською кириличною абеткою/правописом).--piznajko 03:13, 15 жовтня 2020 (UTC)Відповісти

@Piznajko: Так, було: за умови їх написання згідно з загальноросійською орфографією. Відповідним правописом була Ярижка — NickK (обг.) 15:50, 15 жовтня 2020 (UTC)Відповісти

@NickK: вітаю. Можете пояснити свій відкіт diff усіх моїх правок? Якщо у вас є притензії до термінології, а я бачу у вас вони є, бо ви додали термін "Підавстрійська Україна" та інші терміни як кандидати на вилучення Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/31 жовтня 2020), то може почекаємо поки спільнота дасть оцінку цим термінам на Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/31 жовтня 2020? Щодо вашого конкретно закиду на "білецько-носенківку", то нагадаю вам що всі українські правописли традиційно називаються на честь джерела їх виникнення (тобто кулішівка, грінченківка, скрипниківка тощо). --piznajko 01:55, 1 листопада 2020 (UTC)Відповісти

@Piznajko: аналогічно раджу вам зачекати рішення спільноти та не додавати терміни до статей. --Artem Lashmanov (обговорення) 02:31, 1 листопада 2020 (UTC)Відповісти

@Piznajko: Так, у мене претензії до більшості ваших термінів. Зараз поставив шаблони до трьох повністю вигаданих назв, на які нема взагалі жодного джерела, і ще до декількох правописів назви маргінальні (одне-два джерела) — NickK (обг.) 21:46, 14 листопада 2020 (UTC)Відповісти

@Piznajko Перестаньте вигадувати назви. Слово "Смаль-стоцькоґартнерівка" та деякі інші не існують, ви їх видумали.--Kanzat (обговорення) 21:53, 14 листопада 2020 (UTC)Відповісти

@NickK/Kanzat це добре що у вас є претензії: як мінімум це означає що тема українських правописів вам не байдужа. Щодо вашого проставляння шаблону {{джерело}} та притензіх до термінів Каменечівка / Павловичівка / Смаль-стоцькоґартнерівка - то вони безпідставні, бо є усталена традиція що українські правописи які не є офіційними звуться за прізвищем їх винахідника (Грінченківка тощо). Ці три правописи (Каменечівка / Павловичівка / Смаль-стоцькоґартнерівка) настільки марґінальні, що про них просто практично немає згадок в науковій літературі як такій (у будь-якій формі написання правопису, будь то "Правопис Смаль-стоцько" чи "Смаль-стоцьківка" тощо) , тож не дивно що ви не знайшли згадок на саме цю традиційну форму написання цих правописів (Каменечівка / Павловичівка / Смаль-стоцькоґартнерівка), але повторююся - це все одно є їхніми назвами, через усталеність традиції називання укрправописів за прізвищем їх створювача.--piznajko 21:57, 14 листопада 2020 (UTC)Відповісти

@Piznajko: Була б усталена, були б джерела на них. якщо є купа джерел на Правопис Каменецького, але нуль джерел на Каменечівка (і аналогічно на інші), то це не усталені, а вигадані вами назви. В такому разі я прибрав зовсім вигадані назви з шаблону — NickK (обг.) 11:42, 15 листопада 2020 (UTC)Відповісти

@NickK на Правопис Каменецького є не "купа джерел", як ви виразилися, а всьго дві згадки (книга Кирилюка 1981 року «Іван Котляревський. Життя і творчість» та наукова праця Бориса Гласа 1995 року), що якби абсолютно доводить мою тезу вгорі що ці три українські правописи - це супер марґінальні правописи, про які «практично немає згадок в науковій літературі як такій» (будь то у формі "Правопис Смаль-стоцько" чи у формі "Смаль-стоцьківка" тощо).--piznajko 20:33, 15 листопада 2020 (UTC)Відповісти

Це тому що цей правопис відомий як "правопис Котляревського" ще з початку 19 ст. Paul46.219 (обговорення) 21:30, 15 листопада 2020 (UTC)Відповісти

Є кілька цікавих історичних українських правописів яких не має у шаблоні. Зокрема:

• "Правопис Лозинського" (з його книги "Ще щось о правописи" (Галичо-Рускій Вѣстникъ, 1850, No 4-5); огляд можна знайти в: V. Перша руська війна за азбуку і правопись // Осип Маковей. Три галицькі граматики (Іван Могильницький, Йосиф Левицький і Йосиф Лозинський). Львів: НТШ у Льовів. 104 стор.: С. 31-43

• "Правопис Метлинського"
  • У книзі Мова української преси, до середини дев'яностих років XIX ст Михайло Жовтобрюх так описує цей правопис: «Правопис Метлинського у новому варіанті сприяв засвоєнню в українській мові таких орфографічних елементів, як написання без в на кінці слів, вживання є, йо, ьо тощо. Але наслідувачів його у всіх деталях не виявилося»
  • У статті Письмо, правопис і його історія: 6. Петро Самоверський так описує цей правопис: «Метлинського Правопис, 1848 р., впроваджує и з дашком - і, лид - лід, ü - й, твии - твій»

--piznajko 16:48, 2 листопада 2020 (UTC)Відповісти

Метлинський на початку Южный русский сборник на десяти сторінках розбирає що було до і пояснює свій вибір. --ReAl, в.о. 18:18, 2 листопада 2020 (UTC)Відповісти

ReAl, Дякую за додактову інформацію про правопис Метлинського. Виглядає що це доволі значимий правопис. Дивно що в укрвікі немає окремої статті про нього.--piznajko 18:47, 2 листопада 2020 (UTC)Відповісти

• З десяток інши неназваних укрправописів на Вікіпедії (Як от Правопис Бодянського, Срезневського, Корсуна тощо)

--piznajko 19:17, 2 листопада 2020 (UTC)Відповісти

Коли вже мова зайшла про різні цікаві (й не дуже) правописи 19 ст., то можна згадати наступні:

* Правопис І. Срезневського, яким він видав, наприклад, збірник «Запорожская старина» (1833—1838). Ознайомитись з поясненнями до правопису та прикладами можна тут [4]

* Інший правопис Срезневського, який він використав в альманасі «Український збірник» (де вперше було надруковано п'єсу І. Котляревського «Наталка Полтавка») див.[5]

* Досить подібним правописом Метлинський надрукував збірку «Думки і пісні та ще дещо»(1839 р.). Ознайомитись зі збіркою та поясненнями до правопису можна тут [6].

* Інший правопис Метлинський використав в альманасі «Южный русский сборник» [7]

* Дечим подібний правопис був у Боровиковського в збірці «Байки й прибаютки» (1852 р.). Ознайомитись можна тут [8].

* Правопис, який І. Бєцький використав в альманасі «Молодик» (1843 р.), близький до першого правопису Срезневського. [9]

* Правопис, яким О. Корсун видав альманах українською мовою «Сніп» (1841) сподобався Шевченку [10]

* Своєрідні правописи використовували

Бодянський у збірці Наські українські казки (1835 р.) [11]

Тимофій Дмитрашко-Райча (збірка «Бандура. Думки и пісьни» 1858 р.) [12]

Г. Остапенко «Спивака. Сборник малороссийских песен» 1889 р., Москва) [13]

Крім них Огієнко ще згадує Войцеховича, Лучкая, Левицького та ще кілька десятків людей, але прикладів я не віднайду. [14] Paul46.219 (обговорення) 23:06, 3 листопада 2020 (UTC)Відповісти

• @Paul46.219: дякую за детальний огляд українських правописів 19 ст., статей про які зараз немає в укрвікі. Вважаю для початку як мінімум Правопис Мелетинського має право на окрему статтю, оскільки про цей правопис згадують які мінімум кілька українських мовознавців (див. джерела угорі).--piznajko 07:17, 7 листопада 2020 (UTC)Відповісти

• @Paul46.219: Знайшов інформацію про ще один укрправопис: Правопис Верхратського (авторства Івана Верхратського). Джерело: «Азбуковник. Енциклопедія Української Літератури. Том 2. Редактор: Богдан Романенчук, PhD. Філадельфія: «Київ». 1973. стор. 538: 78—80», зокрема речення де говориться «В 1923 р. [Верхратський] видав [посмертно] книжечку “Наша правопись” ([Львів], 57 ст.).». Насправді ця книжка видавалася й за життя Верхратського у 1913 році (наприклад прижиттєвого видання 1913 року зберігається: у Науковій бібліотеці Чернівецького національного університету (Верхратский I. Наша правопись. Спогадав Iван Верхратский. 1913. Руслан. 30. 57 стор.), та у Бібліотеках Чиказького університету (Ivan Verkhrat︠s︡ʹkyĭ. Nasha pravopysʹ. Lʹviv :Nakl. avtorom z pechatnï V.A. Shyĭkovskoho, 1913. 57 p.) та Гарвардського університету (Ivan Verkhrat︠s︡ʹkyĭ. Nasha pravopysʹ. Lʹviv : Nakl. avtorom z pechatnï V.A. Shyĭkovskoho, 1913. 57 p.); рецензію на це видання 1913 року навіть давав львівський ЛНВ, Том 16, Вип. 10. 1913. С. 187 --piznajko 18:43, 19 листопада 2020 (UTC)Відповісти

“Наша правопись” Верхратського не є правописною системою, а лише загальні роздуми вченого про неї. ^[1] Paul46.219 (обговорення) 20:59, 19 листопада 2020 (UTC)Відповісти

@Paul46.219: Шось на zbruc.eu стаття "Наша правопись" Верхратського занадто коротенька https://zbruc.eu/node/2008 - всього десь 2-3 сторінки тексту. У бібліографічному описі роботи 1913 говориться що це робота на 57 сторінко.--piznajko 23:24, 19 листопада 2020 (UTC)Відповісти

1. ↑ Іван Верхратский. Збруч (укр.). Процитовано 19 листопада 2020.