Обоз — Вікіпедія
Обоз (праслов. чи східно-прасл. *obozъ < *ob-vozъ, тобто «обвоз»)[1], валка — низка возів (підвід або машин), що перевозять будь-які вантажі[2][3].
Військовий обоз — сукупність транспортних засобів для перевезення припасів і устаткування, наданих підрозділу.
Санітарний обоз — відділ військового обозу, що складається з транспортних засобів, призначених для перевезення поранених і хворих.
Найвищий військовий чиновник, який завідує обозом та артилерією, називався обозним. Обозний військовий (пізніше — генеральний обозний) — найвищий командант козацької артилерії, а полковий обозний — командант козацького полкового обозу та артилерії, підпорядкований генеральному обозному.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Обоз // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Валка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Обоз // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1169. — 1000 екз.
- Обоз военный // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)