Оборотний капітал — Вікіпедія
Оборо́тний капітал[1][2], оборотні кошти, оборотні фонди, зрідка обіго́вий капіта́л (англ. current capital) — частина виробничого капіталу, яка переносить свою вартість на знову створений продукт повністю і повертається до виробника в грошовій формі після кожного кругообігу капіталу.
Оборот (обіг) капіталу (capital turnover) — кругообіг капіталу, що безперервно повторюється і забезпечує повне повернення авансованих грошових коштів.
Оборотний капітал — це частина активів підприємства (поточні активи), яка включає:
- оборотні кошти (або оборотні засоби);
- короткострокові фінансові вкладення.
Оборотні кошти підприємства складаються з оборотних фондів.
Оборотні фонди — це частина засобів виробництва, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції, змінює або втрачає свій первинний натуральний вигляд і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції. Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, а також деякі засоби праці (які мають вартість менше встановленого нормативу або термін служби менше одного року).
Оборотні фонди поділяють на ряд груп:
- Виробничі запаси. До них належать запаси сировини, основних та допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих, палива й пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентарю та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко зношуються.
- Незавершене виробництво.
- Витрати майбутніх періодів — це грошові витрати, які зроблено в певний період, але які буде відшкодовано через витрати виробництва в наступні періоди. До них належать витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію та винахідництво, придбання науково-технічної та економічної інформації тощо.
Співвідношення оборотних фондів у розрізі окремих елементів і стадій функціонування характеризує виробничо-технологічну структуру оборотних фондів. Вона формується під впливом низки чинників (тип виробництва, особливості продукції та технології її виготовлення, умови забезпечення підприємства матеріальними ресурсами тощо) і змінюється в часі повільно, без різких коливань.
Структура оборотних фондів на підприємствах різних галузей має значні відмінності, зумовлені конкретними технологіями і формами організації виробництва, умовами забезпечення матеріальними ресурсами, цінами на них тощо. Так, найбільшу частку в загальному обсязі оборотних фондів становлять:
- виробничі запаси — на підприємствах легкої промисловості (85-90 %);
- незакінчене виробництво — на підприємствах машинобудування (30-40 %, у зв'язку з великою тривалістю виробничого циклу);
- витрати майбутніх періодів
Фонди обігу — це частина оборотних коштів підприємства, яка забезпечує безперервність виробничого процесу.
До них належать:
- готова продукція на складі підприємства;
- готова продукція, яка відвантажена і перебуває в дорозі;
- грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках;
- грошові кошти у незакінчених рахунках;
- готівка в касі
- ↑ Капітал // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Носань Н.С., Мартінович В.Г. Сутність та генезис економічної категорії «Оборотний капітал підприємства» // Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського. — 2017. — Вип. 15.
- Value Based Working Capital Management [Архівовано 10 квітня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |