Обсерваторія Стамбульського університету — Вікіпедія

Обсерваторія Стамбульського університету

41°00′45″ пн. ш. 28°57′56″ сх. д. / 41.0125° пн. ш. 28.96555556° сх. д. / 41.0125; 28.96555556
Країна	Туреччина
Розташування	Стамбул
Код	080
Висота	50 м
Сайт:	istanbul.edu.tr/merkezler/gozlemevi/
Обсерваторія Стамбульського університету Обсерваторія Стамбульського університету (Туреччина)
Обсерваторія Стамбульського університету у Вікісховищі

Обсерваторія Стамбульського університету (тур. İstanbul Üniversitesi Gözlemevi) або Стамбульська університетська обсерваторія наукових досліджень і прикладний центр — астрономічна обсерваторія, відкрита в 1936 році на кафедрі астрономії і космічних наук, створеній за 3 роки до того на факультеті природничих наук Стамбульського університету. Обсерваторія розташована поряд із вежею Беязит у головному кампусі університету на площі Беязит у Стамбулі. На даху будівлі розташовано 2 круглих обертових куполи^[1].

Незабаром після заснування факультету природничих наук Стамбульського університету в 1933 році німецького астронома Ервіна Фінлей-Фройндліха^[en] запросили очолити кафедру астрономії. Він запропонував заснувати обсерваторію. Будівлю обсерваторії з куполом спроєктував архітектор Аріф Хікмет Холтай. Будівля була закладена в грудні 1935 року. Будівництво велось під куравництвом Екрема Хаккі Айверді і було завершено за шість місяців. Влітку 1936 року обсерваторія була готова до використання^[2].

Як основний інструмент обсерваторії 11 грудня 1935 року був замовлений астрограф компанії Carl Zeiss Jena. Інструмент прибув до Стамбула в розібраному вигляді 25 вересня 1936 року, був зібраний і встановлений у куполі обсерваторії. Спостереження на установці почалися восени 1936 року. Це була сучасна обсерваторія Туреччини^[3].

Забруднення повітря та світлове забруднення в центрі Стамбула, де розташована обсерваторія, тепер унеможливлюють проведення нічних спостережень. Для проведення досліджень нічного неба кафедра ініціювала створення обсерваторії Улупинар, який був реалізований у 2002 році^[4].

• 1990—1991 — Камуран Авджиоглу
• 1991—1997 — Дурсун Кочер
• 1997—2007 — Тюркері Озкан
• 2007—2009 — Хюсейин Ментеше
• з 2009 — Талат Сайгач

• Астрограф Цейсс (D = 30 см, F = 1,5 м, 1936 рік)
• Сонячний рефрактор (D = 13 см, F = 2 м, 1945 рік), застосовується для замальовок сонячних плям на диску діаметром 25 см
• Хромосферний рефрактор з фільтром Ліо (D = 12 см, F = 2,32 м, 1956 рік)
• Кварцові годинники для контролю годинникових механізмів телескопів
• MEADE LX200 12" (D = 30 см, F = 3 м)

• Змінні зорі
• Багатокольорова фотометрія і галактична структура
• Сонце
• Космологія
• Атмосфери зір
• Астрофізика високих енергій

• Стамбульський університет

• Офіційна сторінка обсерваторії [Архівовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Історія обсерваторії [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Опис інструментів [Архівовано 12 липня 2007 у Wayback Machine.]
• Детальний опис історії обсерваторії з фото [Архівовано 11 січня 2011 у Wayback Machine.]
• Обсерваторія на картах Google
• Фотографія обсерваторії з невеликим описом^{[недоступне посилання]}

Публікації спостережень в Центрі малих планет:

• Астрометричні спостереження малих планет