Овчаренко Артем В'ячеславович — Вікіпедія

Артем В'ячеславович Овчаренко
Артем Овчаренко
Народився	31 грудня 1986(1986-12-31) (37 років) Дніпропетровськ
Країна	СРСР  Україна  Росія
Національність	українець[1]
Діяльність	артист балету
Alma mater	Московська державна академія хореографії
Знання мов	російська
Заклад	Большой театр
Роки активності	2007 — тепер. час
Нагороди
IMDb	ID 4303233
Сайт	artemovcharenko.com
Медіафайли у Вікісховищі

Артем В'ячеславович Овчаренко (*31 грудня 1986, Дніпропетровськ) — український і російський артист балету, перший соліст Большого театру.

Артем Овчаренко прийшов у балет в 11 років ^[2]. Спочатку хореографічну освіту отримував у Дніпропетровській державній хореографічній школі. Паралельно з навчанням почав танцювати сольні партії в Дніпропетровському театрі опери і балету^[3].

У 17 років вступив до Московської державної академію хореографії (педагог А. І. Бондаренко). В академії танцював всі сольні партії, в балетних виставах. Брав участь в гастролях академії в США, Греції, Німеччині, Китаї та інших країнах.

У 2007 році по закінченні МГАХ був прийнятий до балетної трупи Большого театру в кордебалет. Репетирував під керівництвом Миколи Цискарідзе. Уже через рік танцював головну партію в балеті «Лускунчик». З 2009 року педагогом-репетитором є народний артист СРСР Микола Фадєєчєв^[4].

В 2009 р. став першим виконавцем партії Едгара в балеті Володимира Васильєва «Закляття роду Ешер» на музику Гордона Гетті (прем'єра відбулася в рамках Великого фестивалю Російського національного оркестру, на сцені Большого театру) ^[5]. В 2010 р. брав участь у Міжнародному фестивалі «Зірки світового балету» в Донецьку^[6]. В 2011 разом з солісткою Большого театру Ганною Тихомирової виступав на закритті VIII Конгресу Всесвітньої федерації клубів і товариств ЮНЕСКО в Ханої ^[7].

2007

• «Чіполіно», балетмейстер Генріх Майоров - Поліцейський
• «Лускунчик», балетмейстер Юрій Григорович - Французька лялька

2008

• «Клас-концерт», хореографія Асафа Мессерера - Соліст
• «Дочка фараона», балетмейстер П'єр Лакотт — Рибалка
• «Спляча красуня», хореографія Маріуса Петіпа, редакція Юрія Григоровича -Блакитний птах
• «Лускунчик», балетмейстер Юрій Григорович — Лускунчик-принц
• «Симфонія до мажор», хореографія Джорджа Баланчина - Соліст III частини

2009

• «Коппелія», хореографія Маріуса Петіпа і Енріко Чеккетті, редакція Сергія Віхарева -Франц
• «Раймонда», хореографія Маріуса Петіпа, редакція Юрія Григоровича -Гран па
• «Сильфіда», хореографія Августа Бурнонвіля, редакція Йохана Кобборга - Джеймс
• «Цибуліно», балетмейстер Генріх Майоров - Граф Вишенька
• «Есмеральда», хореографія Маріуса Петіпа, постановка і нова хореографія Юрія Бурлаки і Василя Медведєва — Альбер — перший виконавець
• «Есмеральда», хореографія Маріуса Петіпа, постановка і нова хореографія Юрія Бурлаки і Василя Медведєва — Феб

2010

• «Ромео і Джульєтта», балетмейстер Юрій Григорович — Ромео
• «Петрушка», хореографія Михайла Фокіна, редакція Сергія Віхарева - Петрушка
• «Раймонда», хореографія Маріуса Петіпа, редакція Юрія Григоровича - Жан де Брієнні
• «Дочка фараона», балетмейстер П'єр Лакотт — Лорд Вільсон — Таор

2011

• «Жизель», хореографія Жана Кораллі, Жюля Перро і Маріуса Петіпа, редакція Юрія Григоровича — Граф Альберт
• «Полум'я Парижа», балетмейстер Олексій Ратманський з використанням хореографії Василя Вайнона — Антуан Містраль
• «Втрачені ілюзії», балетмейстер Олексій Ратманський — Перший танцівник (Юнак, Ватажок розбійників)  — перший виконавець
• «Chroma^[en]», балетмейстер Уейн МакГрегор^[en] — Соліст — перший виконавець
• «Симфонія Псалмів», хореографія Їржі Кіліана — Соліст — перший виконавець
• «Спляча красуня», хореографія Маріуса Петіпа, нова хореографічна редакція Юрія Григоровича — Блакитна птах — перший виконавець
• «Спляча красуня», хореографія Маріуса Петіпа, нова хореографічна редакція Юрія Григоровича — Принц Дезіре

2012«

• Анюта», балетмейстер Володимир Васильєв — Студент
• «Лебединое озеро», хореография в редакции Юрия Григоровича (2001 г.) с использованием фрагментов хореографии Мариуса Петипа, Льва Иванова и Александра Горского — Принц Зигфрид
• «Корсар», хореография Мариуса Петипа, постановка и новая хореография Алексея Ратманского и Юрия Бурлаки — Танец «с веерами», солист
• «Классическая симфония» на музыку С. Прокофьева, хореография Юрия Посохова — две пары, солист
• «Dream of Dream» на музыку С. Рахманинова, хореография Йормы Эло — дуэт
• «Аполлон мусагет», хореография Джорджа Баланчина — Аполлон
• «Иван Грозный», хореография Юрия Григоровича — Князь Курбский
• «Мойдодыр» на музыку Е. Подгайца, хореография Юрия Смекалова — Замарашка

2013

• «Бриллианты», хореография Джорджа Баланчина — ведущая пара, солист
• «Онегин», хореография Джона Крэнко — Ленский
• «Марко Спада», хореография Пьера Лакотта — Марко Спада

2014

• «Дама с камелиями», хореография Дж. Ноймайера — Арман Дюваль
• «Укрощение строптивой», хореография Ж.-К. Майо — Люченцио

2015

• «Классическая симфония» на музыку С. Прокофьева, хореография Ю. Посохова — ведущая пара, солист
• «Гамлет» на музыку Д. Шостаковича, хореография Р. Поклитару, режиссер Д. Доннеллан — Гамлет
• «Герой нашего времени» на музыку И. Демуцкого, хореография Ю. Посохова, режиссёр К. Серебренников, часть «Тамань» — Печорин — первый исполнитель

2016

• «Дон Кихот», хореография М. Петипа, А. Горского в новой редакции А. Фадеечева — Базиль

2017

• «Этюды», хореография Х. Ландера — премьер
• «Рубины», хореография Дж. Баланчина — ведущая партия
• «Корсар», хореография М. Петипа, постановка и новая хореография А. Ратманского и Ю. Бурлаки — Конрад
• «Нуреев», на музыку И. Демуцкого, хореография Ю. Посохова, режиссер К. Серебренников — солист в Гран гала

2018

• «Анна Каренина», хореография Дж. Ноймайера — Вронский
• «Чайка», хореография Дж. Ноймайера — Костя (дебют 29.04.2018 в Гамбургском оперном театре, партнёрша — Алина Кожокару)

Для нього танець — поклик душі, благородної і мужньою. Танець-захват перед життям і могутністю сцени. Природність і скромність — два поняття, що характеризують сценічне буття Овчаренка, який не прагне будь-що сподобатися, відмовляється від будь-якої мішури і танцює без афектації. Залишаючись самим собою, а й підкоряючись вимогам ролі, він висікає ту іскру, що перетворює ремесло на мистецтво^[8]

Оригінальний текст (рос.)

Для него танец - зов души, благородной и мужественной. Танец-восторг перед жизнью и могуществом сцены. Естественность и скромность - два понятия, характеризующие сценическое бытие Овчаренко, который не стремится во что бы то ни стало понравиться, отказывается от всякой мишуры и танцует без аффектации. Оставаясь самим собой, но и покоряясь требованиям роли, он высекает ту искру, что превращает ремесло в искусство

2010

• З трупою Большого театру, Національний центр виконавських мистецтв, Пекін, Китай

Лорд Вільсон — Таор (дебют), Рибак у балеті «Дочка фараона» Ц. Пуні в постановці П. Лакотт за М. Петіпа.

2011

• З трупою Большого театру, Париж, Франція

Антуан Містраль в балеті «Полум'я Парижа» Б. Асафьева у постановці О. Ратманського з використанням хореографії В. Вайнона (Мірей де Пуатьє — Ніна Капцова) ^[9].

• Запрошений артист, Державний балет Берліна, Німеччина

Феб в балеті «Есмеральда» в постановці Ю. Бурлаки і В. Медведєва (Есмеральда — Яна Саленко).

• З трупою Московського обласного державного театру «Російський балет», Стокгольм, Швеція

Зігфрід в балеті «Лебедине озеро» в постановці В'ячеслава Гордєєва за М. Петіпа.

• 2010 — «The Bolshoi Ballet: The Nutcracker» - The Prince
• 2011 — «Клас-концерт» - Соліст

• 2006 рік — Гран-прі Міжнародного хореографічного фестивалю-конкурсу «Танцювальний Олімп» (Берлін).^[10]
• 2008 рік — Перша чоловіча премія Відкритого конкурсу артистів балету Росії «Арабеск» ^[11]. Там же вручено приз імені Маріуса Петіпа, заснований Пермським місцевим громадським фондом підтримки та розвитку Пермського академічного театру опери та балету імені П. І. Чайковського «Перлина Уралу», і приз журі преси «За вірність традиціям московської школи класичного танцю» ^[12]. Удостоєний молодіжного гранту премії «Тріумф» ^[13].
• 2009 рік — Спеціальна премія «Найкращому партнеру» XI Міжнародного конкурсу артистів балету та хореографів. Приз «Душа танцю» (номінація «Висхідна зірка») ^[14].

• Тарасов Б. Урок Большому театру // Россія : газета. — М., 2007. — 45.
• Артём Овчаренко: «Большой театр — это самый верх!» // Элита общества : журнал. — М., 2009. — Июнь.
• Меринова М. Тело должно утрировать чувства // Взгляд : интернет-газета. — М., 2011. — 21 января.
• Черепнина А. Артем Овчаренко в тонкостях прочувствовал "Жизель" // Вести.Ru : интернет-канал. — М., 2011. — 26 января.
• Хрусталева-Гехт А. На старт. Артем Овчаренко // InStyle : журнал. — М., 2011. — Апрель. — С. 234.
• Иванова В. Взлетная полоса. Артем Овчаренко // Cosmopolitan : журнал. — М., 2011. — Июнь. — С. 72.
• Шопинг с Артемом Овчаренко, танцором балета // Cosmopolitan Shopping : журнал. — М., 2011. — Июнь.
• Белоножкина Т. Артём Овчаренко: «Балет — это чувства через движение» // Московская правда : газета. — М., 2011. — 30 июня.
• Полюбина Н. С лилией в руке // Балет : журнал. — М., 2011. — 3. — С. 28—29.

1. ↑ Артём Овчаренко: «Большой театр – это самый верх!». Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 20 лютого 2012.
2. ↑ З інтерв'ю телеканалу Siberia TV в програмі «Профі», 01.12.2010 р.
3. ↑ Артем Овчаренко - Соліст Большого театру. Програма "Хто там" 18 жовтня 2008 год
4. ↑ Офіційний сайт Большого театру Росії. Архів оригіналу за 14 грудня 2010. Процитовано 20 лютого 2012.
5. ↑ «Закляття роду Ешер» на фестивалі Російського національного оркестру^{[недоступне посилання]} Телеканал Культура, 12.09.2009
6. ↑ У Донецьку під патронатом Людмили Янукович відкрився Міжнародний фестиваль «Зірки світового балету» Фоторепортаж
7. ↑ Виступом артистів балету Большого театру в Ханої завершився Конгрес ЮНЕСКО ИТАР-ТАСС, 20.08.2011
8. ↑ Александр Максов. Наследники, портрет поколения в декорациях «Ромео и Джульетты»// Типографія «Новости», 2010, с. 77.
9. ↑ "Dance" № 262. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 20 лютого 2012.
10. ↑ «Дніпровська правда» суспільно-політичний тижневик. № 30 (15228) 04.08.2006. # topi1075 «Олімпійці живуть серед нас». [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
11. ↑ ИТАР-ТАСС, повідомлення^{[недоступне посилання]} від 21.05.2008
12. ↑ На сайті www.baletrf.ru [1] [Архівовано 28 липня 2009 у Wayback Machine.]
13. ↑ «Ділова Газета», стаття 27.01.2008
14. ↑ Офіційний сайт журналу «Балет». Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 20 лютого 2012.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Artem Ovcharenko

Зовнішні зображення
	Фотосесія с Gregory Shelukhin

• Сайт про Артема Овчаренка
• На сайті Большого театру
• Інтерв'ю на телеканалі "Культура" в передачі "Головна роль" 24.01.2011^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• "Монолог про себе" на ТК "Культура" 20.05.2011
• Інтерв'ю. Січень 2012