Озеряни (Борщівська міська громада) — Вікіпедія

село Озеряни
Герб
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Борщівська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060050150072045 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Озеряни 
Основні дані
Населення 1585 осіб (2014)
Територія 5.777 км²
Густота населення 336.68 осіб/км²
Поштовий індекс 48711
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°53′30″ пн. ш. 25°56′47″ сх. д. / 48.89167° пн. ш. 25.94639° сх. д. / 48.89167; 25.94639
Середня висота
над рівнем моря
301 м
Відстань до
районного центру
11 км
Місцева влада
Адреса ради 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2
Карта
Озеряни. Карта розташування: Україна
Озеряни
Озеряни
Озеряни. Карта розташування: Тернопільська область
Озеряни
Озеряни
Мапа
Мапа

CMNS: Озеряни у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Озеря́ни — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на півночі району. До 2020 центр сільської ради, якій було підпорядковане село Констанція. До Озерян приєднано хутір Борухи. Колишнє містечко.


Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване між річками Млинки і Драпана, на відстані 372 км від Києва, 77 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від міста Борщів.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва, ймовірно, походить від того, що поселення багате озерами[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу Озерян виявлено археологічні пам'ятки трипільської і черняхівської культури, а також слов'янське поселення VIII ст.

1912 р. пожежа знищила багато будівель.

Під час першої світової війни зазнало значних руйнувань і в міжвоєнний період втратило статус міста.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.

У листопаді 1918 року село увійшло до складу ЗУНР. Під час відступу УГА (травень-червень 1919 року; до початку Чортківської офензиви) в ході українсько-польської війни 1918—1919 років в селі розташовувалась команда (командування) II-го корпусу УГА.[2] 1920 року в Озерянах перебували загони Симона Петлюри.

До 2-ї світ. війни в Озерянах були численні єврейські організації. Влітку 1942 німецькі нацисти розстріляли і відправили до таборів смерті багато євреїв.

Від кінця 1943 до лютого 1946 поблизу Озерян діяла підпільна друкарня УПА.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[3][4]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[5].

Від вересня 2015 до 20 листопада 2020 року — центр Озерянської сільської громади.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[6].

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[7].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,02
російська 0,31
румунська 0,31
вірменська 0,21
молдовська 0,05

Релігія

[ред. | ред. код]
Неоготичний костел Св. Анни (1875 р.)

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У центі села є залишки замку.

Пам'ятники

[ред. | ред. код]
  • Братська могила воїнам РА (1944)
  • Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967)
  • Пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1990)
  • Символічна могила УСС (1989)
  • Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Модрина європейська (6 дерев)

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, 2 аптеки, відділення зв'язку, лісосклад, 8 торговельних закладів.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • письменник, журналіст М. Тененблат
  • лінгвіст М. Шульбойм
  • драматург, співак А. Блюменфельд (Р. Роман).

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 125.
  2. Ю.Макотерський. Тигровий скок. — Чортків, 2004. — 52 с. — C. 9
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [Архівовано 2021-01-12 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 травня 2019.
  9. Дописи // Діло. — 1937. — 13 листопада. — № 250 (14793). — С. 8.
  10. Війна забрала життя Героя Олега Курися, який народився в Чортківській громаді - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 25 червня 2024.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]