Октав Петруський — Вікіпедія

Октав Петруський
Oktaw Pietruski
Народився5 лютого 1820(1820-02-05)
Брюссель
Помер22 лютого 1894(1894-02-22) (74 роки)
Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країна Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльністьполітик
Alma materСтаниславівська цісарсько-королівська гімназія
Знання мовпольська
Посадапосол до Галицького сейму[d]
РідHouse of Pietruskid

Октав Петруський (пол. Oktaw Pietruski; 5 лютого 1820, Брюссель — 22 лютого 1894, Львів) — польський діяч-автономіст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько — Юзеф Томаш Петруський, капітан військ польських часу війн Наполеона. Мати — дружина батька Вільгельміна Віттус.

Закінчив Станиславівську цісарсько-королівську гімназію, школу-академію «Терезіанум» у Відні. У 1842 році розпочав працювати аускультантом у шляхетському суді у Львові. Пізніше — радник суду Самбірського округу. У 1861 році став послом до Галицького сейму. У 1862—1890 роках — член Крайового виділу у Львові. Активно сприяв впровадженню польської мови як мови діловодства в Галичині. Від 1868 року — член ц.-к. Крайової шкільної ради. У 1872—1890 роках — заступник маршалка Галицького сейму. На посаді співпрацював, зокрема, з маршалком — графом Леоном Людвиком Сапегою.

Почесний громадянин Львова, Кракова, Ряшева, Станиславова, Коломиї, Бучача, Гусятина, Стрия, Бережан, Вадовиць.

Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.

Дружина — Стефанія з Авґустиновичів, мали 7 дітей.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Zdrada J. Pietruski Oktaw (1820—1894) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI. — S. 181—182. (пол.)