Октав Петруський — Вікіпедія
Октав Петруський | |
---|---|
Oktaw Pietruski | |
Народився | 5 лютого 1820 Брюссель |
Помер | 22 лютого 1894 (74 роки) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Діяльність | політик |
Alma mater | Станиславівська цісарсько-королівська гімназія |
Знання мов | польська |
Посада | посол до Галицького сейму[d] |
Рід | House of Pietruskid |
Октав Петруський (пол. Oktaw Pietruski; 5 лютого 1820, Брюссель — 22 лютого 1894, Львів) — польський діяч-автономіст.
Батько — Юзеф Томаш Петруський, капітан військ польських часу війн Наполеона. Мати — дружина батька Вільгельміна Віттус.
Закінчив Станиславівську цісарсько-королівську гімназію, школу-академію «Терезіанум» у Відні. У 1842 році розпочав працювати аускультантом у шляхетському суді у Львові. Пізніше — радник суду Самбірського округу. У 1861 році став послом до Галицького сейму. У 1862—1890 роках — член Крайового виділу у Львові. Активно сприяв впровадженню польської мови як мови діловодства в Галичині. Від 1868 року — член ц.-к. Крайової шкільної ради. У 1872—1890 роках — заступник маршалка Галицького сейму. На посаді співпрацював, зокрема, з маршалком — графом Леоном Людвиком Сапегою.
Почесний громадянин Львова, Кракова, Ряшева, Станиславова, Коломиї, Бучача, Гусятина, Стрия, Бережан, Вадовиць.
Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
Дружина — Стефанія з Авґустиновичів, мали 7 дітей.
- Zdrada J. Pietruski Oktaw (1820—1894) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI. — S. 181—182. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |