Окіноторі — Вікіпедія
Окіноторі | |
---|---|
沖ノ鳥島 | |
Карта | |
Географія | |
20°25′21″ пн. ш. 136°05′24″ сх. д. / 20.4225° пн. ш. 136.09° сх. д. | |
Місцерозташування | Східна Азія, Філіппінське море |
Акваторія | Тихий океан, Філіппінське море |
Група островів | Острови Оґасавара[d] |
Площа | 0,0085 км² |
Найвища точка | 1,5 м |
Країна | |
Японія[1] | |
Адм. одиниця | Оґасавара |
Населення | 0 (2012) |
Відкрито | 1565 |
Першовідкривач | Мігель Лопес де Легаспі |
Окіноторі у Вікісховищі |
Окіноторі (яп. 沖ノ鳥島) — кораловий атол на заході Тихого океану. Частина Палау-Кюсюйського підводного хребта на сході Філіппінського моря. Належить Японії. Є найпівденнішою точкою країни.
Атол складається з трьох острів. Площа — 8482 м². Найвища точка — 1,5 м над рівнем моря. Більша частина атола піднімається на 20—30 см над морем під час відпливу та затоплюється під час припливу. Постійного населення немає. У лагуні на бетонній платформі розміром 100×50 м розташована науково-дослідна станція.
Іспанці, що відкрили острів, назвали його Parece Vela, що з іспанської мови означає «схожий на вітрило».[2] Японська назва Окіноторі-шима перекладається як «віддалені пташині острови».
Згідно з позицією уряду Японії атол є повноцінним островом, а, відповідно, акваторія навколо нього є частиною ексклюзивної економічної зони Японії. Проте цю позицію оскаржують сусідні країни: Китай, Південна Корея і Тайвань. Вони вважають, що атол є лише скелями і Японія не має права на економічну діяльність у водах навколо атола.
Першим атол побачив іспанський моряк Бернардо де ла Торре у 1543 році[2]. Вперше офіційно зареєстровав острів іспанець Мігель Лопес де Легаспі у 1565 році та назвав його Parece Vela.
У 1789 році до атол на судні «Iphigenia» прибув британець Вільям Дуглас і його стали називати рифом Дугласа.[3]
У 1922 і 1925 роках японський військово-морський корабель «Маншу» досліджував цей район. У 1931 році, підтвердивши, що жодні інші країни не заявляли претензії на рифи, Японія оголосила про атол японською територією. У 1939—1941 роках був завершений фундамент для маяка та метеорологічної станції, але будівництво було перервано початком Другої світової війни. Після поразки Японії Сполучені Штати взяли на себе суверенітет над островами Огасавара і повернули владу над островами Японії в 1968 році. У 1987—1993 роках Японія побудувала хвилерізи та бетонні укріплення, щоб зупинити ерозію островів. У 1988 році Японський морський науково-технічний центр побудував метеостанцію для спостерігання за тайфунами.[3]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б Viajeros Celtíberos ignorados, архів оригіналу за 17 September 2010, процитовано 11 травня 2012
- ↑ а б Yukie Yoshikawa. 2005. «Okinotorishima: Just the Tip of the Iceberg». Harvard Asian Quarterly, Vol. 9, No. 4.
- Page with overhead photograph of the entire atoll [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- report about appearance in 1947 (under the name Parece Vela/Douglas Reef)
- close-up photo of Higashikojima (東小島, «Eastern Islet»)
- page with photograph of platform
- Italian page with history in English and oblique aerial photograph of Okinotori from southwest
- detailed satellite images [Архівовано 11 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Japanese map [Архівовано 17 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Tokyo governor stirs reef dispute [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Японії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про острів, чи острови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |