Олевський Лев Борисович — Вікіпедія

Олевський Лев Борисович
Народився	15 травня 1913(1913-05-15) Київ, Російська імперія
Помер	1 січня 1991 Київ
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор, композитор
Alma mater	Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Роки діяльності	з 1952
Членство	Національна спілка письменників України
IMDb	nm0646347
Нагороди та премії

Лев Борисович Олевський  (15 травня 1913, Київ — 1 січня 1991, там само) — український перекладач, актор. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня, медалями.

Народився 15 травня 1913 року у Києві в родині службовця.

Учасник Великої Вітчизняної війни.

Навчався в Київській консерваторії. Закінчив Київський педінститут (1951).

Викладав іспанську мову в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка.

Разом з Миколою Івановим вважається одними з перших перекладачів творів іспанською мовою на українську. Л. Б. Олевський започаткував українську школу іспаністики й латиноамериканістики у Києві^[1].

1. 1953: «Максимко», жебрак з гітарою
2. 1954: ««Богатир» йде в Марто», капітан яхти
3. 1955: «Тінь біля пірсу», полковник Рейслі/зрадник Рвалов
4. 1957: «Правда», представник Антанти
5. 1958: «Блакитна стріла», кореспондент
6. 1959: «Олекса Довбуш», пан
7. 1959: «Іванна» (Леже, автор тексту і музики пісні про Париж),
8. 1960: «Роман і Франческа», Джакомо
9. 1968: «Ця мить», фашистський офіцер
10. 1980: «Овід» (епізод)

та інші.

Був членом Спілки письменників України.

• Письменники радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник/ Упор. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Радянський письменник, 1988. — С. 444.

• http://kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/28325/works/ [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.]

1. ↑ Сучасна іспанська поезія через антологічний підхід