Коржаков Олександр Васильович — Вікіпедія
Коржаков Олександр Васильович | |
---|---|
Народився | 31 січня 1950 (74 роки) Москва, СРСР |
Країна | Росія СРСР |
Діяльність | політик, шпигун, депутат Державної Думи РФ |
Alma mater | Московський державний юридичний університет |
Знання мов | російська |
Учасник | Війна в Афганістані 1979—1989 і Серпневий путч |
Членство | Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації V скликанняd, Державна дума Федеральних зборів РФ IV скликанняd, Державна дума Федеральних зборів РФ III скликанняd і Державна дума Федеральних зборів РФ II скликанняd |
Посада | депутат Державної Думи РФ[d], депутат Державної Думи РФ[d] і депутат Державної Думи РФ[d] |
Військове звання | генерал-лейтенант |
Партія | КПРС, Єдина Росія і Вітчизна — вся Росіяd |
Конфесія | РПЦ |
Нагороди | |
Олександр Васильович Коржаков (рос. Александр Васильевич Коржаков; нар. 31 січня 1950, Москва) — співробітник державної безпеки СРСР, начальник охорони Бориса Єльцина (згодом керівник Служби безпеки Президента Російської Федерації)[1], депутат Державної думи Російської Федерації (1997–2011). Генерал-лейтенант запасу. Автор книг «Борис Єльцин. Від світання до сонцепаду», «Борис Єльцин. Від світання до сонцепаду. Післямова», «Біси 2.0. А царі-то несправжні!». Кандидат економічних наук.
З 1970 по 1989 рік працював в Дев'ятому управлінні КДБ (охорона вищих партійних і державних діячів).
У 1971 році вступив до КПРС.
У 1980 році закінчив Всесоюзний юридичний заочний інститут.
У 1981–1982 роках служив в Афганістані.
У 1985 році став одним з трьох охоронців першого секретаря Московського міського комітету КПРС Бориса Єльцина.
Фігурант бази даних центру "Миротворець".
- ↑ ЗМІ: Загиблий в Лондоні друг Березовського міг довести зв'язок "Аерофлоту" зі спецслужбами. Українська правда. 11 жовтня 2018. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 8 травня 2020.
- Александр Коржаков. peoples.ru (рос.). Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 8 травня 2020.