Глазунов Олександр Костянтинович — Вікіпедія

Глазунов Олександр Костянтинович
рос. Александр Константинович Глазунов
Основна інформація
Дата народження	29 липня (10 серпня) 1865[1][2][…]
Місце народження	Санкт-Петербург, Російська імперія[4][5]
Дата смерті	21 березня 1936(1936-03-21)[4][1][…] (70 років)
Місце смерті	Париж, Франція[5][7][8]
Поховання	Тихвінське кладовищеd
Громадянство	Російська імперія і СРСР
Професії	композитор, диригент, педагог, музикознавець, музичний педагог, викладач університету, піаніст
Вчителі	Римський-Корсаков Микола Андрійович
Відомі учні	Лур'є Артур Сергійович, Natalia Pravosudovichd і Климов Михайло Георгійович
Жанри	симфонія і класична музика
Magnum opus	String Quartet No. 2d і Saxophone Concertod
Заклад	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди
Брати, сестри	Dmitry Glazunovd
Файли у Вікісховищі

Олександр Костянтинович Глазунов (рос. Алекса́ндр Константи́нович Глазуно́в'; 29 липня (10 серпня) 1865(18650810), Санкт-Петербург — 21 березня, 1936 Париж) — російський і радянський композитор, диригент і педагог.

Олександр Костянтинович Глазунов народився 10 серпня 1865 року в Петербурзі в сім'ї книговидавця. Його батьки були музикантами-аматорами: батько грав на скрипці, а мати — непогано грала на фортепіано і мала схильність до компонування музики.

У дім Глазунових приходив Балакирєв — він давав уроки музики матері композитора. Саме Балакирєв звернув увагу на музичні здібності дванадцятирічного Сашка, з яким на той час займався піаніст М. Єленковський. Єленковський також помітив нахил хлопця до композиції (Глазунов почав роботу над оперою «Рустем і Зораб» за поемою Жуковського, якої, втім, не закінчив), і старався розвивати ці здібності. За порадою Балакирєва, з початку 1880 року для занять з Глазуновим запросили Миколу Римського-Корсакова^[9].

Вже у 1881 році Глазунов мав у своєму доробку низку творів: «Шість угорських танців» для скрипки з фортепіано, кілька п'єс для симфонічного оркестру, кілька романсів та численні фортепіанні п'єси. У березні 1882 року на концерті Безкоштовної музичної школи під батутою Балакирєва виконали Першу симфонію Олександра Глазунова, що принесла авторові успіх і дозволила увійти в колектив петербурзьких композиторів на рівних правах. В цьому ж році, під керівництвом Римського-Корсакова, Перша симфонія прозвучала і в Москві.

Восени 1882 року починає поступово збиратися Бєляєвський гурток, і Глазунов стає активним його учасником. У 1883 році Олександр Глазунов поступає на історико-філологічний факультет Петербурзького університету, але, вирішивши повністю присвятити своє життя музиці, провчився там недовго.

Улітку 1884 року, Глазунов і Беляєв вирушили у закордонну мандрівку, яка принесла композитору багато вражень і мала вплив на його подальшу творчість.

В першій половині 80-х років композитор написав дві увертюри на грецькі теми, оркестрову елегію «Пам'яті героя», Перший квартет, серенаду, сюїту, а також деякі інші твори.

У 1885 році була створена симфонічна поема «Стенька Разін», присвячена Бородіну, у 1886 — Друга симфонія, симфонічна фантазія «Ліс», Другий квартет.

В цей період Глазунов (разом з Римським-Корсаковим) працює над завершенням опери «Князь Ігор» Бородіна (Бородін помер у 1887 році, не встигнувши завершити цей твір). Допрацювання опери великою мірою стало можливим завдяки винятковій музичній пам'яті Глазунова.

В кінці 80-х композитор пише Третій струнний квартет, Третю симфонію. Ці твори завершують юнацький період творчості Олександра Глазунова.

• Вільні ноти авторства Глазунов на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)