French
DeutschЛітні Олімпійські ігри 2012 — Вікіпедія
| XXX Літні Олімпійські ігри | ||||
|---|---|---|---|---|
 XXX Літні Олімпійські ігри | ||||
| Місто | .svg){kind=small} Лондон | |||
| Країн | 204 | |||
| Спортсменів | 10 500 (оцінка) | |||
| Розіграно медалей | 302 | |||
| Церемонія відкриття | 27 липня 2012 | |||
| Церемонія закриття | 12 серпня 2012 | |||
| Вебсторінка | london2012.com | |||
← 2008 2016 → | ||||
 Літні Олімпійські ігри 2012 у Вікісховищі | ||||
 |
| Частина серії |
Літні Олімпійські ігри 2012 (офіційна назва XXX Літні Олімпійські ігри, англ. Games of the XXX Olympiad) — міжнародні спортивні змагання, що пройшли з 27 липня по 12 серпня 2012 року в місті Лондон, столиці Великої Британії. До церемонії відкриття, ще 25 липня відбулися перші змагання — груповий етап жіночого футболу[1][2]. В іграх взяли участь близько 10 тисяч спортсменів з 204 національних олімпійських комітетів[3].
Прийом заявок міст-кандидатів було завершено 15 липня 2003 року. До цього моменту бажання прийняти у себе Ігри висловили 9 міст: Гавана, Стамбул, Лейпциг, Лондон, Мадрид, Москва, Нью-Йорк, Париж і Ріо-де-Жанейро.[4].
18 травня 2004 Міжнародний олімпійський комітет після оцінки всіх поданих заявок вибрав 5 міст, з яких треба було зробити вибір на 117-й сесії МОК у липні 2005 року в Сінгапурі. Цими 5 містами стали Мадрид, Москва, Нью-Йорк, Париж і Лондон. Усі 5 міст подали необхідні документи до 19 листопада 2004 року, відтак протягом лютого-березня 2005 року їх відвідали інспектори Міжнародного олімпійського комітету.
Кандидатуру Лондона було обрано 6 липня 2005 року. Єдиним главою уряду, хто особисто представляв заявку своєї країни, став у Сінгапурі тодішній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер.
Наступного дня після оголошення столиці Ігор у Лондоні стався терористичний акт.
| Результати подання заявок міст-кандидатів | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Місто | НОК | 1-ий раунд | 2-ий раунд | 3-ій раунд | 4-ий раунд | |
| Лондон | Велика Британія | 22 | 27 | 39 | 54 | |
| Париж |  Франція | 21 | 25 | 33 | 50 | |
| Мадрид |  Іспанія | 20 | 32 | 31 | — | |
| Нью-Йорк |  США | 19 | 16 | — | — | |
| Москва |  Росія | 15 | — | — | — | |
Для забезпечення безпеки Олімпійських ігор прийняті безпрецедентні заходи. Передбачалося задіяти в цілому 40 000 чоловік, включаючи 13 000 поліцейських і 17 000 військовослужбовців. Уряд Великої Британії розглянув питання про можливість використання в цілях безпеки військової техніки аж до зенітно-ракетних комплексів «Рапіра». Бюджет безпеки Олімпіади-2012 склав близько 585 000 000 фунтів стерлінгів.
У межах Великого Лондона будуть розташовуватися більшість спортивних об'єктів, поділених на три зони — олімпійську, в Олімпійському парку, річкову, вздовж річки Темзи на сході міста, і центральну, в центрі і на заході регіону.
- Олімпійський стадіон — легка атлетика, церемонії відкриття та закриття
- Центр водних видів спорту — всі водні види спорту, крім плавання на відкритій воді
- Ватерпольна арена — водне поло
- Лондонський велопарк — велотрек і BMX
- Олімпійський хокейний центр — хокей на траві
- Баскетбольна арена — баскетбол, гандбол
- Копер Бокс — гандбол, сучасне п'ятиборство
- Олімпійське селище Лондона
- Виставковий центр Лондона — бокс, фехтування, дзюдо, настільний теніс, тхеквондо, важка атлетика і боротьба
- О2 Арена — бадмінтон, баскетбол, всі види гімнастики. На час проведення змагань будуть називатися Північна арена Гринвіча 1 і 2 відповідно.
- Гринвіцький парк — кінний спорт і частина сучасного п'ятиборства
- Королівські артилеристські казарми — стрільба
- Вемблі Арена — бадмінтон, художня гімнастика
- Вемблі — футбол
- Всеанглійський клуб лаун-тенісу і крокету — теніс
- Lord's Cricket Ground — стрільба з лука
- Ріджентс-парк — велошосе
- Горс Гардс Перед — пляжний волейбол
- Гайд-парк — триатлон і плавання на відкритій воді
- Виставковий центр Ерлс Кот — волейбол
За межею міста розташовувалися кілька спортивних стадіонів. У п'яти містах Великої Британії стадіони приймуть у себе матчі попередніх змагань з футболу:
- Гемпден-Парк, Глазго;
- Міленіум, Кардіфф;
- Олд Траффорд, Манчестер;
- Сент-Джеймс Парк, Ньюкасл;
- Стадіон міста Ковентрі, Ковентрі.
Також за межами Лондона розташовувалися наступні об'єкти:
- Центр гребного слалому Броксбурна, Уелтем Кросс;
- Дорн Лейк, Дорн — академічне веслування та веслування на байдарках і каное;
- Національна академія вітрильного спорту Уеймут і Портленда, острів Портленд;
- Заміський парк Хадлі, недалеко від замку Хадлі — маунтін-байк.
Зображення складається з чотирьох частин у вигляді неправильних багатокутників, які символізують цифри року Олімпіади — «2», «0», «1», «2». В одну з частин включено слово «London», а в іншу — зображення олімпійських кілець. Емблема доступна в чотирьох кольорах: синьому, зеленому, оранжевому і жовтому. Логотип розроблявся близько року компанією Wolff Olins і коштував 400 000 фунтів стерлінгів. На початку березня 2012 влада Ірану заявили про намір бойкотувати Олімпійські ігри 2012, так як логотип Олімпіади-2012 стилізований під слово «Zion» — Сіон. Глава іранського Олімпійського комітету Бахрам Афшарзадех назвав логотип «расистським»[5]. Також публікувалися висловлювання, що логотип Олімпіади схожий на свастику.
Талісмани Ігор були оголошені 19 травня 2010. Ними стали, за словами авторів, дві краплі сталі з Болтона на ім'я Венлок і Мандевіль. Вони названі на честь міста Мач-Венлок, в яких пройшли перші змагання на кшталт Олімпійських ігор, і села Сток-Мандевіль, де пройшли перші на території Великої Британії Параолімпійські ігри. У обох талісманів по одному оку, вони носять велосипедні шоломи, і на них намальовані логотипи Ігор.
Діаметр однієї медалі складає близько 85 міліметрів і 7 міліметрів в товщину. Вага однієї нагороди складе близько 375–400 грамів. Це найбільші медалі в історії Ігор. Усього до Олімпіади буде випущено приблизно 2100 медалей.
На нагородах різного ґатунку буде знаходитися логотип Ігор з променями. На зворотному боці медалі буде зображена богиня перемог Ніка і річка Темза. Автором всього проекту став дизайнер Девід Воткінс.
Офіційним гімном Олімпіади в Лондоні стала пісня «Survival» (укр. «виживання») групи «Muse». Пісня звучала під час відкриття Олімпіади, а також під час усіх церемоній нагородження спортсменів. Пісня була головною темою і для міжнародних телевізійних заставок Олімпійських ігор.
Фінський професор фізкультурної соціології Ганну Ітконен з університету Ювяскюля піддав критиці текст олімпійського гімну, в якому, на його думку, нічого не говориться про спортивний дух, який покликаний об'єднувати, але стверджується, що життя — це змагання, в якому виграє той, хто вирішив досягти успіху, хто не прощає і не здається.
Восени 2011 року в Лондоні стартувала кампанія «Move to the beat», створена «Coca-Cola». У грандіозному шоу брали участь відомі спортсмени, а також був виконаний один з офіційних гімнів XXX Олімпіади — «Anywhere In The World». Марк Ронсон — автор музики — використовував для запису звуки вироблені спортсменами під час своїх дій (наприклад: при опорному стрибку через колоду відбувається звук схожий на музичний біт). Виконавицею слів пісні виступила співачка Katy B.
Основна стаття: Церемонія відкриття літніх Олімпійських ігор 2012
Церемонія відкриття відбулася 27 липня на новому, спеціально спорудженому до ігор, 80-тисячному Олімпійському стадіоні і носила назву «Острів чудес» (анг. The Isles of Wonder). Режисером церемонії є оскароносець Денні Бойл. Ігри відкрила королева Великої Британії Єлизавета II. 20-хвилинну секцію зіграв Майк Олдфілд з інструментальною композицією «Tubular Bells». На завершення відкриття виступив Пол Маккартні з піснями «The End» і «Hey Jude».
Церемонія закриття Олімпійських ігор, яка називалася «Симфонія британської музики» (англ. A Symphony of British Music), відбулася 12 серпня на Олімпійському стадіоні. За традицією на церемонії був переданий Олімпійський прапор меру наступної столиці літньої Олімпіади. На церемонії виступали: Джордж Майкл, Spice Girls, Queen, Muse, The Who, Take That, Nick Mason, Pet Shop Boys, Eric Idle, Jessie J, Russell Brand, Stomp та інші.
В іграх 2012 взяло участь понад 10 000 атлетів з 204 національних олімпійських комітетів (НОК),[3] що перевершило літні Олімпійські ігри 1948 року у Лондоні та Ігри Співдружності 2002 року в Манчестері як найбільші спортивні змагання, які коли-небудь проводилися у Великій Британії.[6]
3 спортсмени з Нідерландських Антильських островів, членство яких було знято Міжнародним олімпійським комітетом на 123-ій сесії у червні 2011 року, а також 1 спортсмен з Південного Судану — нової держави, котра ще не має свого олімпійського комітету, брали участь у змагання як незалежні спортсмени під олімпійським прапором.[7]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
300+ | 100+ | 30+ | 10+ | 4+ | 1+ |
