Ом — Вікіпедія

похідна одиниця SI, що має власну назву
UCUM derived unit^d
похідна одиниця SI^[1]
unit of electric resistance^d
unit of impedance^d
unit of reactance^d і unit of modulus of impedance^d

Ом
Резистор з електричним опором у 10 Ом (за маркуванням кольоровими мітками)
Загальна інформація
Система одиниць	Похідні одиниці SI
Одиниця	електричного опору
Позначення	Ом або Ω
Названа на честь	Георг Симон Ом
Розмірність	${\displaystyle {\mathsf {M\;L^{2}\;T^{-3}\;I^{-2}}}}$
Перерахунок в інші системи
1 Ом в...	дорівнює...
основних одиницях SI	кг⋅м2⋅с−3⋅А−2
Ом у Вікісховищі

Ом (Ом, Ω) — одиниця вимірювання електричного опору в системі SI. За визначенням Міжнародного бюро мір і ваг

Одиниця названа на честь німецького фізика Георга Ома.

Оберненою одиницею є сименс: 1 См = 1 Ом⁻¹. Крім активного опору у омах вимірюються реактивний опір та імпеданс.

Ом є похідною одиницею системи SI і не вимагає для свого визначення еталона. Однак, історично еталони Ома існували. Починаючи з 1990-х років для точного калібрування фізичних приладів використовується стала фон Клітцинга ${\displaystyle R_{K}=h/e^{2}}$  величина з розмірністю опору, складена з фундаментальних фізичних констант. Її значення дорівнює 25812.807557(18) Ом^[3]. Обернена до неї величина має фізичне значення провідності, яку забезпечує один носій заряду.

Юнікод має спеціальний символ U+2126 Ω, але здебільшого використовується велика грецька літера Ω. При маркуванні резисторів для позначення ома іноді використовується літера R, що ставиться замість десяткової коми: 1R3 = 1,3 Ом.

• Ом (мантра)