Опорний сигнал — Вікіпедія
Методи модуляції |
---|
Аналогова модуляція |
AM · ЧМ (FM) · ФМ (PM) · QAM · SSB |
Цифрова модуляція |
АМн · ФМн · ЧМн · GMSK OFDM · COFDM · TCM |
Імпульсна модуляція |
АІМ[en] · ДМ · ІКМ · ΣΔ · ШІМ · ЧІМ · ФІМ |
Розширення спектра |
DSSS · FHSS |
Див. також: Демодуляція |
Опо́рний сигна́л (ОС), що створює джерело постійної або змінної напруги із стабільними в часі параметрами: рівнем або амплітудою, частотою, фазою.
В радіоелектроніці ОС використовують, в основному, як еталонний при здійсненні автоматичного керування відповідними параметрами інших джерел сигналів.[1] Це стабілізація постійної напруги чи струму або підтримання заданих параметрів (амплітуди, частоти, фази) інших джерел у відповідності до параметрів джерела ОС.