Орадівка — Вікіпедія
село Орадівка | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Тер. громада | Христинівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA71060230190020993 |
Облікова картка | Орадівка. |
Основні дані | |
Засноване | XIV століття |
Населення | 907 осіб (2001) |
Поштовий індекс | 20034 |
Телефонний код | +380 4745 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°45′46″ пн. ш. 29°58′54″ сх. д. / 48.76278° пн. ш. 29.98167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 222 м |
Водойми | р. Удич |
Відстань до обласного центру | 201 км |
Відстань до районного центру | 20 км |
Найближча залізнична станція | Христинівка |
Відстань до залізничної станції | 6 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 20034, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Орадівка |
Сільський голова | Гуменюк Вікторія Василівна |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Ора́дівка (старовинна назва — Одрадівка) — село в Україні, у Христинівській міській громаді Уманського району Черкаської області.
Село Орадівка розташоване на обох берегах річки Удич (притока Південного Бугу), за 6 км на південь від міста Христинівка та 20 км від районного центру. Селом пролягає автошлях міжнародного значення М30E50. Найближча залізнична станція — Христинівка (за 6 км).
Саме колишня назва села Одрадівка вказує на тихе місце, місце відради та спокою. Перша згадка про Орадівку датується XIV століттям. Згодом, в адміністративному плані, село належало до Уманського полку. На Уманщину того часу дуже часто нападали кримські татари і польська кіннота. Найбільших руйнувань Орадівка зазнала 1629, 1644 та 1674 роках від татар, та 1655 року від поляків.
У 1654 році, під час подорожі сирійського патріарха Макарія III проїздом через Умань в Москву, його син, арабський письменник Булос Ібн аз-Заїм аль-Халебі (Павло Алеппський) згадував у своїх записах село Городока, що було розташоване поряд з Уманню і було огороджене дерев'яним частоколом для захисту від ворогів. Це і була Орадівка (тобто Оградівка).
1726 року Орадівка стала власністю Фелікса Потоцького. Через злиденне життя та гноблення селяни Уманщини часто підіймали бунт. Такі повстання відбулися у 1737, 1749, 1750 роках. У 1768 році спалахнуло найбільше повстання під назвою «Коліївщина», яке охопило й Орадівку. Про події, які відбувалися тоді в селі Орадівка, згадується в романі Валентина Пікуля «Фаворит».
Після численних руйнувань Орадівка відновлювалася знову і знову, та тільки кількість дворів ставала меншою. 1755 року в селі налічувалось лише 57 домогосподарств, а вже наприкінці XIX століття Орадівка стала волосним центром (у волость входило 9 сіл). 1900 року село стає власністю поміщиків Госневського та Флоріана Біляковського, яким належало 1303 десятини землі, а 1450 селянам — всього 787 десятин. 1917 року землю поміщиків було конфісковано і поділено серед незаможних селян. Та через 13 років влада знову злочинно конфіскувала землю, тепер вже селян.
З 7 березня 1923 року село перебувало у складі Христинівського району Черкаської області.
У 1930 році, під час примусової колективізації, було організовано сільськогосподарську артіль імені Котовського, головою якої був обраний Т. Л. Населенко. Пізніше артіль перетворилася на колгосп. Перед Другою світовою війною цей колгосп був одним із передових та економічно міцних господарств району.
- Обеліск Слави
Під час Голодомору 1932—1933 років лише за офіційними даними, від голодомору померло щонайменше 82 мешканця села[1].
На фронти німецько-радянської війни з села пішло понад 150 осіб, з них загинуло — 82 особи.

5 березня 2020 року, в ході децентралізації, Орадівська сільська рада об'єднана з Христинівською міською громадою.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Христинівського району, село увійшло до складу новоутвореного Уманського району[2].
За даними перепису 2001 року в селі налічувалось 907 осіб.
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 876 | 96,58 % |
Російська | 18 | 1,98 % |
Інше | 13 | 1,44 % |
Разом: | 907 | 100,00 % |
У населеному пункті є будинок культури, бібліотека, дитсадок, нова школа. Вулиці Орадівки асфальтовані, прокладені водогони, село газифіковане.
- Орадівський заказник — ентомологічний заказник місцевого значення.
Орадівка може пишатися своїми видатними земляками, зокрема відомим в Україні літературним діячем Петром Моргаєнком і поетами Станіславом Зінчуком та Миколою Гребенюком.
Чимало працівників села відзначені урядовими нагородами за невтомну працю. Серед них: Мастилко Лідія Ксенофонтіївна, Діденко Ксенія Макарівна, Іващенко Варвара Дорофіївна, Найдюк Микола Михайлович, Мілевський Микола Іванович, Сивак Федір Семенович, Чичилівський Микола Теренович та інші.
- Сільська рада
- Дорожній вказівник на Христинівку
- Крамниця
- Житловий будинок
- ↑ Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 8 червня 2013.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Oradówka, wieś nad Udyczem (Hadyczem), dopływem Bohu, powiat humański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 570. (пол.)
- Погода в селі Орадівка.
![]() | Це незавершена стаття з географії Черкаської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |