Орден святого Григорія Великого — Вікіпедія
Орден святого Григорія Великого лат. Ordo Sancti Gregorii Magni; італ. Ordine di San Gregorio Magno | ||||
Девіз | Pro Deo et Principe | |||
---|---|---|---|---|
Країна | Ватикан | |||
Тип | Орден | |||
Підстава | За особисті заслуги перед Святим Престолом | |||
Статус | Вручається | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 1 вересня 1831 року | |||
Нагороджені: | ||||
d (1) | ||||
Черговість | ||||
Старша нагорода | Орден Пія IX | |||
Молодша нагорода | Орден Святого Сильвестра | |||
Орден святого Григорія Великого у Вікісховищі |
Орден святого Григорія Великого (лат. Ordo Sanctus Gregorius Magnus) — висока нагорода Ватикану, заснована в 1831 році папою Григорієм XVI. Орден Святого Григорія Великого є четвертим в ієрархії папських відзнак, надається за видатний внесок перед Церквою. Лицарі ордену мають право носити спеціальний одяг, стрічки, капелюхи і меч. Орден названо на честь папи Григорія I (590—604), який носив титул «Великий». Правила вручення ордену реформував в 1905 році папа Пій X.
Має чотири ступені:
- Лицар Великого Хреста;
- Лицар-командор із зіркою;
- Лицар-командор;
- Лицар.
Лицар | Лицар-командор | Лицар-командор із зіркою | Лицар Великого Хреста |
- фото
- Catholic Knighthood стаття часопису Time Magazine, 1928