French
DeutschОсадко Олександр Остапович — Вікіпедія
| Олександр Осадко Олександр Остапович Осадко | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 4 квітня 1976  Тернопіль, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 9 липня 2022 (46 років) Краснопілля, Святогірська міська територіальна громада, Краматорський район, Донецька область, Україна | |
| Поховання | Микулинецький цвинтар | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка | |
| Псевдо | Танго | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Олександр Остапович Осадко (позивний — Танго[1]; 4 квітня 1976, Тернопіль — 9 липня 2022, біля с. Краснопілля, Донецька область, Україна) — український письменник, військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно).
Олександр Осадко народився 4 квітня 1976 року в Тернополі. Навчався на економічному факультеті Тернопільського педагогічного університету. Багато років працював будівельником в Україні та за кордоном. Писав коротку прозу, публікував оповідання на літературному порталі «Гоголівська академія» під псевдонімом Стах[2].
Від 26 лютого 2022 року пішов на фронт у складі 105-ї окремої бригади територіальної оборони.
Незадовго до війни почав з дружиною танцювати танґо, тому обрав позивний Танґо.
Загинув 9 липня 2022 біля Краснопілля на Донеччині, під час артилерійського обстрілу. Похований на Микулинецькому кладовищі в Тернополі, на Алеї героїв[2].
Залишилася дружина, син та донька.
Автор книги «Жити не можна померти» (2022, видана посмертно)[1].
- почесний громадянин міста Тернополя (22 серпня 2022, посмертно)[3].
- ↑ а б О. Цвик. «Жити не можна померти»: побачила світ книжка загиблого військовослужбовця з Тернополя // Суспільне Новини. — 2022. — 31 грудня.
- ↑ а б Олександр Осадко: будівничий майбутнього. PEN Ukraine (укр.). 1 вересня 2024. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ Рішення Тернопільської міської ради від 22 серпня 2022 року № 8/п17/02 «Про нагородження відзнаками Тернопільської міської ради».
- Белякова, І. Він щосили поспішав жити… Тернопільщина прощається з Олександром Осадком // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 12 липня.
- Олійник, Д. Стало відомо, коли у Тернополі прощатимуться з загиблим Героєм Олександром Осадком // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 12 липня.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
