Осип (податок) — Вікіпедія
Осип — натуральний податок із зібраного врожаю у вигляді частини зерна (жита, пшениці або вівса), поширений у Правобережній Україні у 18 — на поч. 19 ст. Норму оплати податку визначали власники маєтків відповідно до кількості робочої худоби (тягла) в селянському господарстві. При відсутності худоби або при наявності в господарстві одного вола платили по одній осьмачці з двору, від 2-х волів і більше — за такими ж нормами, як і чинш.
- Н. О. Герасименко. Осип // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 651. — ISBN 978-966-00-1061-1.