Сингулярність (математика) — Вікіпедія

Особлива точка вказує сюди. Див також особлива точка (диференціальні рівняння). Див також Критична точка (математика).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сингулярність.

Особливість, або сингулярність в математиці — це точка, в якій математичний об'єкт (зазвичай функція) не визначений або має нерегулярну поведінку (наприклад, точка, в якій функція недиференційована).

Особливості в комплексному аналізі

[ред. | ред. код]

Комплексний аналіз розглядає особливості голоморфних (і загальніший випадок: аналітичних) функцій — точки комплексної площини, в якій ця функція не визначена, її границя дорівнює нескінченості або границі не існує зовсім. У випадку точок розгалуження аналітичних функцій, функція в особливій точці може бути визначена і неперервна, але не є аналітичною.

Особливості в дійсному аналізі

[ред. | ред. код]

Функція $f(x)=1/x$ має особливу точку в нулі, де вона прямує до додатньої нескінченності справа і до від'ємної нескінченності - зліва.
Функція $g(x)=|x|$ також має сингулярність в нулі, де вона недиференційована.
Графік функції $y^{2}=x$ має сингулярність в нулі — вертикальну дотичну.
Крива, що заданна рівнянням $y^{2}=x^{3}+x^{2}$ , має у (0,0) особливість — точку самоперетину.

Дивись також

[ред. | ред. код]

Особлива точка

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сингулярність_(математика)