Особняк Кшесінської (Санкт-Петербург) — Вікіпедія

Особняк Кшесінської
Особняк Кшесінської
	59°57′17″ пн. ш. 30°19′28″ сх. д. / 59.954605555556° пн. ш. 30.324583333333° сх. д.
Країна	Росія
Розташування	Санкт-Петербург
Тип	private mansiond і музей
Стиль	архітектура модерну і національний романтичний стильd
Архітектор	Олександр Іванович фон Гоген
	Особняк Кшесінської Особняк Кшесінської (Росія)
	Медіафайли у Вікісховищі

Особняк Кшесінської — парадне житлове приміщення палацового типу у Санкт-Петербурзі, котре створив для балерини імператорських театрів Матильди Кшесінської архітектор Александер фон Гоген.

Історія створення

Творча біографія архтектора Олександра фон Гогена практично навпіл поділена 1900 роком. Він починав учнем-помічником у таких відомих архітекторів, як Красовський Олександр Федорович (1848—1918), архітектор і граф Сюзор Павло Юлійович (1844—1919). Панівною стилістикою в столиці був еклектизм, прихильником котрого став і Олександр фон Гоген.

Однак найбільший вплив на свідомість і творчість Олександра мав архітектор Богомолов Іван Семенович (1841—1886), що працював у псевдоросійському стилі. Архітектор-початківець навіть називав себе послідовником творчості Богомолова І. С. Ранні твори це підтверджують. Церкви, дача генерала Чернова «Сосновка», проект Офіцерського зібрання в Санкт-Петербурзі (на Литейному проспекті) виконані в псевдоросійській стилістиці.

У Фінляндії, що входила тоді до складу Російської імперії народився новий стиль, що отримав назву національний романтизм або північний модерн. Архітектурна споруда ніби народжувалась з середини назовні і вже після цього отримувала спрощені, перебільшені об'єми зі стриманим декором та активний силует. В стилі національного романтизму в країнах Скандинавії будували як суспільно значимі, так і приватні споруди.

В Санкт-Петербурзі національний романтизм стикнувся з сумішшю стилів, серед котрих були псевдоросійський, неокласицизм, неогрек, декоративний модерн бельгійського походження. В столиці суспільно значимих споруд в стилі північний модерн не будували, його використовували лише для побудови дач та приватних маєтків у містах.

До стилістики північний модерн Олександр фон Гоген звернувся на початку 1900-х років. Особняк для прима-балерини імператорських театрів Матильди Кшесінської був вибудований у період 1904—1906 рр.

Враховуючи його палацове призначення і відвідини сановниками імперії та царською родиною, архітектор опрацював фасади декоративними ґратками різного малюнку та грою різновеликих об'ємів, відмовившись і від монументальності, і від високих дахів, і від перебільшених об'ємів, зберігши наближеність до реальної особи та графічну красу кожної деталі асиметричних фасадів. В творчому доробку архітектора особняк Кшесінської став шедевром. При створенні декору палацових інтер'єрів був задіяний архітектор Дмитрієв Олександр Іванович (1878—1959). Меблі і облаштування були придбані у Парижі.

План і проектні рішення фон Гогена

Особняк М. Ф. Кшесінської, поземний план
Особняк М. Ф. Кшесінської, бічний фасад і зимовий сад
Особняк М. Ф. Кшесінської, парадні сходи у вестибюлі
Особняк М. Ф. Кшесінської, декор каміна

Використання

Відтворена наново у 1987 році Біла зала.

Кшесінську залякали листами з загрозами знищення і вона вимушено покинула будинок.

Після Лютневою революції 1917 року приватну споруду Матильди Кшесінської захопили вояки запасного бронеавтомбільного дивізіону^[1] без відшкодування за захоплене приватне майно. В березні 1917 року парадний другий поверх палацу зайняли члени Петербурзького комітету РСДРП (б). Саме тут працювали керівники комітету, серед котрих В. Ленін, Яків Свердлов, Олександра Коллонтай, Анатолій Луначарський^[1] та ін.

Після жовтневого перевороту особняк Кшесінської націоналізували і розпочалось його пограбування. Споруда часто міняла власників, а її палацові інтер'єри в стилі пізнього і раннього класицизму та паризькі меблі були знищені^[1].

Серед збережених інтер'єрів — вестибюль, аванзал, зала зі сходинками, приміщення цокольного поверху. Спромоглися відтворити лише Білу залу 1987 року^[1]. Приміщення палацу пристосовані під виставки музею політичної історії Росії.

Галерея

Санкт-Петербург. Особняк Кшесінської. Фасад на Кронверкський провулок.
Санкт-Петербург. Особняк Кшесінської. Зимовий сад.
Зала дерев'яних сходинок

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Архівована копія. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 11 квітня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

http://chicherone.com/osobnyak-kshesinskoj/ (довідка про споруду)

[:0-1] а ^б ^в ^г Архівована копія. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 11 квітня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1]